Звернення громадян

Курсовая работа

Розділ І. Законодавство україни про звернення громадян

1.1 Розгляд звернень громадян в концепції Закону України «Про звернення громадян»

1.2 Нормативна база і практика застосування розгляду звернень громадян

1.3 Організаційні форми процесу вирішення звернень громадян

1.4 Відповідальність за порушення розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян

Розділ ІІ. Робота з документацією щодо звернень громадян

2.1 Порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг громадян

2.2 Реєстрація пропозицій (зауважень), заяв (клопотань)

2.3 Термін розгляду звернень громадян

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Частиною 1 статті 40 Конституції України надано усім громадянам України право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк [1, c.38].

Через звернення громадян втілюється в життя один із конституційних принципів — участі громадян в управлінні державними та громадськими справами. Звернення є також важливою формою контролю за законністю діяльності державних органів і органів місцевого самоврядування, забезпечення прав і свобод громадян.

Актуальність

Проблеми звернень громадян в Україні досліджували у своїх роботах В.Б. Аверянов, Н.В. Александрова, В.І. Антипов, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, І.К. Залюбовська, Р.А. Калюжний, С.П. Кисіль, В.К. Колпаков, В.Г. Перепелюк, В.І. Полюхович, В.П. Столовий, В.П. Тарануха, М.М. Тищенко, В.О. Шамрай, В.І. Шишкін, В.К. Шкарупа. Серед зарубіжних авторів згаданій проблематиці приділяли увагу у своїх роботах Г. Бребан, Ж. Ведель, Е. Ланг, В. Мендель, Є. Старостяк, Н. Хаманєва.

Метою цього дослідження є визначити принципи та закономірності приймання громадян, дослідити особливості ведення документації щодо звернень громадян до органів місцевого самоврядування, їх реєстрацію, визначити закономірності виконання та відхилення звернень.

5 стр., 2106 слов

Робота із зверненнями громадян

... роботи зі зверненнями громадян Нині у країні діє безліч відомчих підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують порядок розгляду звернень громадян, у тих чи інших державних органах країни. Письмове звернення громадянина має ...

Відповідно до мети були поставлені такі завдання :

ознайомитися з нормативно-методичною базою щодо звернень громадян;

опрацювати навчальну та наукову літературу з визначеної теми;

розглянути основні види документів щодо звернень громадян — пропозицію, заяву, скаргу;

ознайомитися з процесом реєстрації зазначених документів;

виокремити особливості роботи із зверненнями громадян в органах місцевого самоврядування.

Об’єктом дослідження виступає процес складання, прийняття, оформлення звернення громадян та надання відповіді органами місцевого самоврядування.

Предметом вивчення є документація щодо звернень громадян, а саме пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги громадян до органів місцевого самоврядування.

Структура роботи:

Розділ І. Законодавство україни про звернення громадян

1.1 Розгляд звернень громадян в концепції Закону України «Про звернення громадян»

Закон України «Про звернення громадян» вводиться в дію Постановою Верховної Ради України. В цей Закон були внесені зміни та доповнення Законом України.

Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення [2, c.3].

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

звернення громадянин скарга пропозиція

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами [2, c.4].

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

6 стр., 2847 слов

Конституційний суд України

... забезпечує правопорядок у державі *. До повноважень Конституційного Суду України не належать питання законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до ...

Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб [2, c.6].

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги [7, c.23].

Звернення може бути усним ( викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону [2, c.11].

12 стр., 5659 слов

Електронний документообіг

... і призвела до створення систем електронного документообігу (CЕД), яким і присвячена дана робота. ... пов'язаних з обслуговуванням громадян. ... рішення задач оперативного і якісного формування електронних документів, контролю їхнього виконання, а також продуманої організації їхнього збереження, пошуку і використання. Потреба в ефективному керуванні електронними документами ...

Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.

Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення [10, c.351].

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення [10, c.357].

Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб за критику у зверненні їх діяльності та рішень.

Ніхто не може бути примушений до подання власного чи підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій.

Не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це обмежує права і законні інтереси громадян. Не допускається з’ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення, на прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи [10, c.358].

14 стр., 6944 слов

Телефон довіри, як специфічна форма надання соціально-психологічної підтримки

... як телефонне консультування порівняно молодий. Пригадаємо, перша служба невідкладної телефонної психологічної допомоги була заснована в 1983 р. в ... зменшує прагнення до самогубства. Вона доступна для звернення до будь-якої години дня й ночі й ... соціально-терапевтичної допомоги, адресованої особам, що знаходяться в кризових станах. В цій роботі висвітлюються такі завдання: 1. Розглянути ...

Ця заборона не поширюється на випадки повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення до вирішення справи.

Одержані об’єднаннями громадян звернення із зауваженнями і пропозиціями щодо їх діяльності розглядаються цими об’єднаннями та їх органами відповідно до статутів об’єднань, а заяви і скарги на ущемлення чи порушення ними прав громадян — згідно з цим Законом.

.2 Нормативна база і практика застосування розгляду звернень громадян

Право громадян на звернення закріплене в:

) ст. 40 Конституції України

) Закон України «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями.

) Законі України «Про уповноваженого Верховною Радою України з прав людини».

) Цивільний кодекс України.

) Європейська конвенція по правах людини.

Відповідно до статті 16 Закону, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду згідно з чинним законодавством, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скарго 1000 ю рішенням — безпосередньо до суду. Тому для впевненого оскарження дій, наприклад, Державної контрольної ревізійної служби (ДКРС) можна діяти паралельно: через структури ДКРС вищого рівня і через суд. Головне — не порушити термінів подання скарг [2, c.14].

Подання скарги на дії органів і службових осіб у зв’язку з накладенням адміністративних стягнень передбачено розділом 31 Цивільного кодексу (надалі — ЦК).

Згідно зі статтею 244 ЦК на постанову може бути подано скаргу протягом 10 днів з дня винесення постанови, а у разі якщо постанова про цей вид адміністративного стягнення підлягала попередньому оскарженню до органу вищого рівня (вищестоящої службової особи) — протягом 10 днів з дня прийняття рішення за скаргою останніми. У разі прострочення цього терміну з поважних причин він може бути поновлений судом за заявою особи, щодо якої винесено постанову. Однак якщо адміністративного стягнення застосовано не було, то стаття 248-5 ЦК передбачає, що скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності можна подати в суд:

) у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи свобод;

19 стр., 9410 слов

Соціальна робота з колишніми засудженими

... нелюдяному або принижуючому гідність зверненню або покаранню". Соціальна робота із засудженими в УЇС Мінюсту є сама по собі багатоаспектним ... підготовку, надання безпосередній допомозі у відновленні і розвитку соціально корисних зв'язків засуджених, вирішенні питань їх трудового і ... по попередженню тортур і нелюдяного або принижуючого гідність звернення або покарання (Страсбург, 26 листопада 1987 року) ...

) у місячний строк з дня одержання громадянином письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня стосовно того органу, службової особи, що ухвалили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо громадянином не було одержано на неї письмової відповіді.

Перевага подання скарги до суду ще й у тому, що відповідно до частини третьої статті 248-4 ЦК таке подання зупиняє виконання оскарженого акта. Про подання скарги суд повідомляє державний орган, юридичну чи службову особу не пізніше наступного дня після її прийняття. А пункт 13 Положення передбачає, що подання скарги на рішення або дії посадових осіб органів ДКРС не припиняє рішення або оскаржуваної дії (крім постанов у справі про адміністративне правопорушення) [8, c.461].

Водночас, відповідно до абзацу третього пункту 6 Положення, скарга на рішення приймається до розгляду, якщо вона подана до органу ДКРС або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення особи з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Тому для паралельного розгляду скарги в суді і ДКРС щодо накладання адміністративного стягнення (штрафу) є лише 10 днів, а в інших випадках — місяць. Треба також пам’ятати, що, відповідно до частини другої статті 17 Закону, пропущений з поважної причини термін оскарження може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу (про це в Положенні — жодного натяку).

Скарга з нерозбірливим підписом є анонімною [8, c.474].

Відповідно до статті 8 Закону, письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Але у пункті 5 Положення чомусь поняття анонімності розширено. Анонімним визнається, зокрема, звернення, в якому:

а) відсутні або нерозбірливо вказані прізвище 1000, ім’я, по батькові автора звернення, його підпис та адреса (як на нашу думку, то у більшості дорослих людей, особливо у керівників, підпис є нерозбірливим, але це не привід вважати підписані документи анонімними);

б) неповна адреса робить неможливою ідентифікацію автора звернення [2, c.16].

Відповідно до частин третьої — п’ятої статті 8 Закону, громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність. Але у Порядку про право керівника підприємства уповноважувати вирішувати питання про скаргу іншу особу, наприклад власного юриста або адвоката, — жодного слова. Також у Положенні прямо не передбачено подання колективних скарг, наприклад трудового колективу, хоча відповідно до абзацу другого пункту 5 Положення передбачена можливість підписання скарги декількома заявниками. Скарги, що не потребують додаткового вивчення, повинні розглядатися невідкладно [2, c.17].

23 стр., 11468 слов

Метрологічна служба України

... виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, громадянами -суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними виробниками. Метрологічні центри Держстандарту України виконують роботи, пов'язані ... фасованого товару в упаковках. Державна метрологічна служба організовує, здійснює та координує діяльність, спрямовану на забезпечення єдності вимірювань в державі, ...

Відповідно до пункту 9 Положення, звернення розглядаються, за винятком скарг на постанови у справі про накладення адміністративних стягнень, і вирішуються в термін, не більший від одного місяця з дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Але в цьому реченні пропущено два слова: невідкладно, але перед словами не пізніше п’ятнадцяти днів. Саме такий розгляд передбачено статтею 20 Закону розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Але в будь-якому разі загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. Слід не забувати про своє право бути присутнім при розгляді скарги, але про своє бажання бути присутнім треба обов’язково вказати у скарзі, адже спеціального запрошення Законом «Про звернення громадян» не передбачено [8, c.469].

Однак скарга чи протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення розглядається відповідним органом ДКРС (посадовою особою) у десятиденний термін від дня її надходження. У цьому ще одна перевага оскарження до суду. Відповідно до статей 246 та 248-6 ЦК, будь-яка скарга у суді розглядається лише у десятиденний строк. За подання скарги до суду треба сплатити державне мито.

Відповідно до статті 9 Закону «Про звернення громадян», забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб за критику їх діяльності та рішень. Нікого не можна змушувати подавати власне чи підписувати колективне звернення або брати участь в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій [2, c.18].

1.3 Організаційні форми процесу вирішення звернень громадян

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи зобов’язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто [13, c.573].

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

19 стр., 9354 слов

Особливості здійснення соціальної роботи в Німеччині на кінець ...

... для даного дипломного дослідження. Об’єкт дослідження: соціальна робота в Німеччині. Предмет дослідження: особливості здійснення соціальної роботи в Німеччині. Мета дослідження: проаналізувати досвід розвитку, організації ... питомої ваги заробітної плати в собівартості продукції, введення об'єктивної системи оподаткування усіх особистих доходів громадян. По-четверте, важливим елементом вдосконалення ...

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов’язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов’язки [13, c.512].

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням — безпосередньо до суду.

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку [13, c.517].

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу [13, c.580].

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

8 стр., 3930 слов

Авіаційний транспорт України

... ж, будуть рости. Не стільки за рахунок місцевого ринку і перельоту громадян України, скільки за рахунок іноземних пасажирів з інших країн. 1.2 Підсумки діяльності ... технологій, розвитку зовнішніх зв'язків, гармонізації авіаційного законодавства. Пасажирський авіаційний транспорт включає: перевезення пасажирів авіаційним транспортом за встановленим маршрутом і розкладом, чартерні пасажирські рейси, ...

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

) особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

) знайомитися з матеріалами перевірки;

) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

) бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

) користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

) одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

) висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

) вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень [14, c.212].

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:

) об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

) на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

) скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

) забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;

) письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

) вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;

) у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

) не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

) особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи [14, c.217].

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку [14, c.226].

Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян зобов’язані проводити особистий прийом громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.

Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об’єднаннях громадян визначається їх керівниками [14, c.229].

Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

Вищі посадові особи держави — Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України — здійснюють прийом у встановленому ними порядку.

.4 Відповідальність за порушення розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян

Особи, винні у порушенні Закону України «Про звернення громадян», несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку [13, c.598].

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, об’єднанням громадян, засобами масової інформації у зв’язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду [13, c.599].

Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності [13, c.603].

Розділ ІІ. Робота з документацією щодо звернень громадян

2.1 Порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг громадян

Будь-які звернення (усні чи то письмові) повинні бути викладені у певній формі. Так, частина 1 статті 3 Закону України «Про звернення громадян» визначає три види звернення громадян: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги.

Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб [2, c.9].

Порядок розгляду пропозицій викладений у статті 14 Закону України «Про звернення громадян».

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи зобов’язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто (частина 2 статті 14 Закону України «Про звернення громадян»).

Заяви (клопотання) розглядаються в порядку визначеному статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» [12, c.122].

Так, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов’язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов’язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення [12, c.145].

Статтею 16 Закону України «Про звернення громадян» визначено порядок розгляду скарг громадян.

Згідно даної статті, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням — безпосередньо до суду.

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто [2, c.23].

Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину [12, c. 201].

Скарга на рішення, що оскаржуються, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України [13, c.627].

2.2 Реєстрація пропозицій (зауважень), заяв (клопотань)

Усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп’ютерами, або в журналах. Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах або за допомогою електронно-обчислювальної техніки.

Журнальна форма реєстрації пропозицій, заяв і скарг та обліку особистого прийому громадян допускається в організаціях з річним обсягом надходження до 600 пропозицій, заяв та скарг і такою ж кількістю звернень громадян на особистому прийомі [12, c.139].

Письмові пропозиції, заяви і скарги, подані на особистому прийомі, також підлягають централізованій реєстрації на реєстраційно-контрольних картках, придатних для оброблення персональними комп’ютерами, або в журналах.

Реєстраційно-контрольна картка, журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг, картка (журнал) обліку особистого прийому громадян ведуться згідно з вказівками щодо їх заповнення [12, c.142].

Автоматизовані реєстрація пропозицій, заяв і скарг та облік особистого прийому громадян здійснюються з реєстраційно-контрольних форм шляхом введення в персональний комп’ютер таких елементів: дата надходження звернення; прізвище, ім’я, по батькові, категорія (соціальний стан) заявника; звідки одержано звернення, дата, індекс, контроль; порушені питання — короткий зміст, індекси; зміст і дата резолюції, прізвище автора, виконавець, термін виконання; дата надіслання, індекс і зміст документа, прийняті рішення, дата зняття з контролю; номер справи за номенклатурою [12, c.145].

Автоматизована реєстрація обліку особистого прийому громадян шляхом прямого введення в персональний комп’ютер здійснюється за допомогою таких елементів: дата прийому, хто приймає; прізвище, ім’я, по батькові, адреса, місце роботи категорія (соціальний стан) заявника; порушені питання — короткий зміст, індекси; кому доручено розгляд, зміст доручення, термін виконання, прийняті рішення, дата одержання відповіді [12, c.157].

Склад зазначених елементів за необхідності може бути доповнений (розписка виконавця в одержанні документа, хід виконання тощо).

Порядок розміщення елементів у разі проведення автоматизованої реєстрації може визначатись організацією.

У процесі автоматизованої реєстрації формується банк реєстраційних даних. Автоматизовані банки даних забезпечують користувача інформацією про всі документи і їх місцезнаходження за допомогою виведення інформації на екран комп’ютера, а у разі потреби — на принтер [12, c.160].

Реєстраційний індекс пропозиції, заяви, скарги зазначається у реєстраційному штампі. Штамп ставиться на нижньому полі першого аркуша документа праворуч або на іншому вільному від тексту місці, крім місця, призначеного для підшивки.

Реєстраційний індекс складається з початкової літери прізвища заявника та порядкового номера пропозиції, заяви, скарги, що надійшла, наприклад, Д-401. Реєстраційний індекс може бути доповнений іншими позначеннями, що забезпечують систематизацію, пошук, аналіз і зберігання пропозицій, заяв і скарг [12, c.171].

На вимогу громадянина, який подав звернення до організації, на першому аркуші копії звернення проставляється штамп із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення. Така копія повертається громадянинові [7, c.69].

2.3 Термін розгляду звернень громадян

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку [13, c.672].

Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

Висновки

1. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що право громадян на звернення до державних органів влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій різних форм власності, громадських об’єднань є одним із найважливіших заходів щодо забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні.

. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи зобов’язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

. Звернення громадян становлять сукупність активних вольових дій фізичних осіб. Їх особливість полягає в тому, що не всі звернення громадян можна віднести до заходів, які — забезпечують законність і дисципліну в державному управлінні. Тільки скарги й заяви про порушення чинного законодавства та недоліки в роботі тих чи інших осіб, державних і недержавних структур ініціюють компетентні органи (повноважних осіб) на проведення контрольно-наглядових дій з метою усунення порушень і недоліків.

. Скаргу на протизаконні дії або рішення відповідних органів та їх посадових осіб подають у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права на звернення в суд відповідно до закону, а в разі відсутності такого (вищого) органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням — безпосередньо в суд.

Отже, захищаючи свої законні права й свободи, громадяни звертають увагу компетентних органів на порушення законодавства й таким чином захищають наявні в державі та суспільстві правовідносини. Такий контроль у деяких випадках називають ще індивідуальним.

Список використаних джерел

1.Конституція України від 28 червня 1996 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: #»justify»>2.Про звернення громадян: Закон України [Текст] // Відомості Верховної Ради України. — 2008. — № 47. — 29 с.

.Про доповнення до деяких законодавчих актів України: Закон України [Текст] // Відомості Верховної Ради України. — 2009. — № 26. — 219 с.

.Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від [Текст] // Офіційний вісник України. — 2009. — № 21. — 149 с.

.Про уповноваженого з прав людини: Закон України від 23.12.1997 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 97. — 35 с.

.Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV [Текст] // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 41. — 356 с.

.Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації [Текст] // Верховна Рада України. — 2011. — № 16. — 85 с.

.Аверянов В.Б. Адміністративне право України: Академічний курс. [Текст]: [Підручник] / За ред.В.Б. Аверянова. — К.: Видавництво «Юридична думка», 2010. — Т.1. Загальна частина — 584 с.

.Аверянов В.Б. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції [Текст] / В.Б. Аверянов // Право України. — 2006. — № 5. — С.15.

.Битяк Ю.П. Адміністративне право України: [Текст]: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 544 с.

.Гавриляк А. Щодо удосконалення управлінської діяльності Верховної Ради. [Текст] // Право України. — 2007. — № 6. — С.24.

.Іванова Т.В. Діловодство в органах державного управління та місцевого самоврядування [Текст]: [Підручник] / Т.В. Іванова, Л.П. Піддубна. — К.: Академія муніципального управління, 2010. — 350 с.

.Колпаков В.К. Адміністративне право України [Текст]: підручник / Валерій Костянтинович Колпаков. — К.: Юрінком Інтер, 2009. — 752 с.

.Кузьменко О.В. Адміністративно-процесуальне право України [Текст]: підручник / О.В. Кузьменко, Т.О. Гуржій. — К.: Атіка, 2007. — 416 с.

15.Мачоркін І.Є. Прокурорський нагляд в Україні [Текст]: Підручник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів / І. Є. Марочкін, П.М. Каркач, Ю.М. Грошевой та ін.; За ред. проф. І.Є. Марочкіна, П.М. Каркача. — Х.: ТОВ «Одіссей». — 2010. — 240 с.