1. Загальне поняття про конструктивізмі та його джерела
2. Московський конструктивізм
3. Ленінградський конструктивізм
Укладання
Література
Запровадження
Традиційно конструктивізм ототожнюється з архітектурою Радянської епохи, що пережила розквіт у 1920-30 рр. Цей стиль об’єднав передову технологію і виникає проектування з прямо комуністичної соціальної метою. Хоча це стиль був сталася на кілька конкуруючих напрямів, кожна з яких справило багато пілотних проектів і закінчило будинку, колись, ніж піти із моди приблизно 1932 року. Вплив цього стилю зазначається й у пізніших напрямах в архітектурі.
Конструктивізм прийнято вважати явищем нового, авангардного, пролетарського мистецтва, хоча, як і будь-яка явище мистецтво, не обмежується рамками однієї країни. Так, провісником цього стилю в архітектурі стала ще Ейфелева вежа, що сполучає у собі елементи, як модерну, і конструктивізму.
Виникнення та розвитку конструктивізму відбувався за умовах безупинного пошуку нових форм,подразумевавшем забуття всього «старого», новатори проголошували відмови від «мистецтва заради мистецтва». Відтепер має було служити виробництву. Більшість батьків, хто згодом приєднався до перебігу конструктивістів, були ідеологами з так званого «виробничого мистецтва». Вони закликали художників «свідомо творити корисні речі» і мріяли про новий гармонійному людині,пользующемся зручними речами і живе ублагоустроенном місті.
«Виробниче мистецтво» Герасимчука більш як концепцією, проте, термін конструктивізм бувпроизнесен саме теоретиками цього напряму (у тому виступах і брошурах постійно зустрічалися також слова «конструкція», «конструктивний», «конструювання простору»).
Крім вищевказаного напрями на становлення конструктивізму надали значний вплив футуризм, супрематизм, кубізм, пуризм та інші новаторські течії 1910-х років, проте соціально зумовленої основою стало саме «виробниче мистецтво» з його безпосереднім зверненням до поточним російських реалій 1920-х.
Архітектура як найбільш фундаментальне втілення принципів конструктивізму досі є його яскравим зразком, чудово збережені і доступнішим масового глядача. Цим і зумовлена актуальність нашої роботи – знову що спалахнув інтерес до радянського минулого нашої країни, його переоцінка із сучасних позицій відповідно роблять необхідним і виявлення ролі конструктивізму у радянському мистецтві та архітектурі.
Механічний рух та його види
... один, то в другий бік відносно положення рівноваги. Механічна система, в якій одне або декілька тіл можуть ... поступальний, коливальний, обертальний. Рух тіла, при якому всі його точки рухаються однаково, називаютьпоступальним рухом. Поступально рухається автомобіль ... цьому разі визначається також трьома координатами: відстанню до літака І і двома кутами, які визначають за розташуванням антени під ...
Отже, мета нашої роботи – виявити особливостіконтруктивизма як котрогось із напрямів в архітектурі радянських часів.
Об’єкт вивчення – процес втілення ідей цього напряму в матеріальних об’єктах архітектури Москви й Санкт-Петербурга.
Предмет – архітектура у стилі «виробничого мистецтва» двох найбільших міст Росії.
Завдання дослідження:
- визначити суть і це основна прикметаконстуктивизма;
- виявити особливості московського конструктивізму;
- розглянути специфіку ленінградського напрями у конструктивістської архітектурі;
- дійти невтішного висновку про значення «виробничого мистецтва».
Практична значимість нашої роботи у тому, що, поданий у ній, можна використовувати знає вивчення як всього мистецтва, і для дослідження історії вітчизняної архітектури зокрема.
конструктивізм архітектура стильгеометризм
1. Загальне поняття про конструктивізмі та його джерела
Конструктивізм — напрям як архітектурне, то радше абстракціоністський художній метод, що відбився й у образотворче мистецтво, фотографії, декоративно-прикладному мистецтві.
Як особливий стильконструкивизм мав кілька характерних ознак, передусім, це строгість,геометризм, лаконічність форм і монолітність зовнішності.
Термін «конструктивізм» використовувався радянськими митцями і архітекторами ще 1920 року, однак уперше він був офіційно вказаний у 1922 року у книзі Олексія Михайловича Гана, що називалася — «Конструктивізм». А. М.Ганом проголошувалося, що «…група конструктивістів ставить своїм завданням комуністичне вираз тих матеріальних цінностей… Тектоніка, конструкція і фактура — мобілізуючі матеріальні елементи індустріальноїкультури»[1].
Тобто явно підкреслювалося, що культура нової Росії є індустріальної.
Джерелом конструктивізму є загальноєвропейський напрям — функціоналізм, основні ідеї якого радянські конструктивісти оригінально переробили в1920-30-х рр. Проте період розвитку конструктивізму був недовгим, будівельна діяльність велася переважно околицях міста, мало торкнувшись його історичного центру (корпусу фабрики Червоне Прапор; фрагменти у забудові пл.Стачек).
Твори ленінградських архітекторів другої половини 1930 1950-х рр. були відродження класичної спадщини. Відродився ансамблевий підхід до забудові, потяг до ефектною монументальності та образній виразності, поступовоперераставшие на зовнішній парадність. Саме тоді народився термін, який визначив забудову цього періоду як сталінський ампір, типовим прикладом якого стали багатоквартирні житлові будинки на Московському проспекті за парком Перемоги.
Відмова від сталінського ампіру відбувся на початку 1960-х рр., ознаменувавши повернення до перерваної традиції конструктивізму і долучення до міжнародному досвіду. Останні десятиліття за результатами розробок численних архітектурних майстерень зведено звані спальні райони, зокремаРжевка і озеро Тривалий, грандіозний новий комплекс лікарні Кіровського заводу, житлова забудова від станції метро Приморська на початок Морський набережної і багато іншого.
Важливою віхою у розвитку конструктивізму стала діяльність талановитих архітекторів — братів Леоніда, Віктора Пінчука і ОлександраВесниних. Вони дійшли усвідомлення лаконічній «пролетарської» естетики, Віра вже мала солідний досвіду у проектуванні будинків, у живопису й у оформленні книжок. (Вони стали свою кар’єру ще епоху Модерн).
Робота з обдарованими дітьми
... на нових етапах. Тому більш доцільно, правильно з психологічної та педагогічної позицій у практичній роботі з обдарованими дошкільниками ... напрямків роботи з виявлення психологічних механізмів, що визначають найефективнішу роботу обдарованих дітей порівняно з їх менш ... на увазі та проявляють турботу по відношенню до дітей з ознаками обдарованості в інтелектуальній сфері, інколи – в галузі мистецтва. ...
Впершеархитектори-конструктивисти голосно заявила про собі на конкурсі проектів будинку Палацу Праці у Москві. ПроектВесниних виділявся як раціональністю плану і відповідністю зовнішності естетичним ідеалам сучасності, а й розумів використання новітніх будівельних матеріалів і конструкцій.
Найближчим соратником і надійним помічником братівВесниних був Мойсей Якович Гінзбург, який був неперевершеним теоретиком архітектури у першій половині ХХ століття. У книжці «Стиль і епоха» вона розмірковує у тому, кожен стиль мистецтва адекватно відповідає «своєї» історичної епосі. Розвиток нових архітектурних течій, зокрема, пов’язана з тим, що відбувається «…безперервна механізація життя», а машина є «…новий елемент нашого побуту, з психології таестетики»[2].
Гінзбург і братиВеснини організовують Об’єднання сучасних архітекторів (>ОСА), у якому ввійшли провідні конструктивісти.
З 1926 року конструктивісти починають випускати свій журнал — «Сучасна архітектура» (чи навіть «СА)». Виходив журнал протягом п’яти.Оформлением обкладинок займався Олексій Ган.
>Теоретическую концепцію зрілого конструктивізму визначив функціональний метод, заснований на науковий аналіз особливостей функціонування будинків, споруд, містобудівних комплексів. Отже,идейно-художественние іутилитарно-практические завдання розглядалися разом. Кожній функції відповідає найбільш раціональнаобъемно-планировочная структура (формасоотвествует функції).
І на цій хвилі відбувається боротьба конструктивістів протистилизаторского ставлення до конструктивізму. Інакше висловлюючись, лідериОСА боролися проти перетворення конструктивізму з методу в стиль, у зовнішнє наслідування, без розуміння сутності. Так, нападкам піддався архітектор Р.Бархин, створив відомий Будинок «>Известий».
У ці ж роки відбувається захоплення конструктивістів ідеями Ле Корбюзьє: він і сам приїздив у Росію, де плідно спілкувався і співпрацював із лідерамиОСА.
СередОСА висувається ряд перспективних архітекторів, як-от братиГолосови,И.Леонидов, М.Барщ, У. Владимиров.
>Конструктивисти активну участь у проектуванні промислових будинків, фабрик-кухонь, будинків культури, клубів, житлових будинків.
Особливою постаттю історія конструктивізму вважається улюблений учень А.Веснина — Іван Леонідів, виходець із селянської сім’ї, почав свій шлях з учня іконописця. Його багато в чому утопічні,устремленние у майбутнє, проекти не знайшли застосування у ті важкі роки.
На початку тридцятих років значною мірою змінилася політична ситуація у країні, отже, й у мистецтві.Новаторские течії спочатку піддавалися різкій критиці, і потім і під забороною, як буржуазні. Як слушно написавконструктивистМ.Гинзбург, кожної епосі відповідає свій стильискусства[3].
На змінуромантично-утопическому, суворому й революційному аскетизмові прийшли пишні форми тоталітарного бароко та пихата надмірність сталінського неокласицизму.
>Конструктивисти опинилися у опалі. Ті, хто захотів «перебудуватися», остаточно днів тягнули жалюгідне існування (і навіть виявилися репресовані).
Кондиционирование воздуха в зрительных залах клубов и кинотеатров
... ёт требуемых воздухообменов в зрительном зале выбор схемы СКВ 3.1 Определение в зрительном зале требуемого воздухообмена и определение ... нормам и компенсации воздуха удаляемого общеобменной вытяжной вентиляцией, т.е. Gн==GCO2=9810 кг/ч Обоснованный выбор значений tп ... [1]. внутренняя расчетная температура воздуха создаваемая совместной работой системы отопления и СКВ(=20 °C), C; расчетная температура ...
Проте Ілля Голосів, наприклад, зумів вписатись у кон’юнктуру 1930-х і зміг створити по-справжньому цікаві будівлі. БратиВеснини теж брали участь у житті СРСР, проте такого авторитету, як раніше, не мали. На думку авторитетних вчених у СРСР 1932—1936 рр. мала місце «перехідний стиль», під назвою умовно «>постконструктивизм»[4].
У 60-ті роки, коли, саме, почалася боротьби з «архітектурними надмірностями», знову згадали про напрацюваннях конструктивістів. Вивчення їх спадщини стала обов’язковою молодих архітекторів. А початку 90-х років багатоневоплощенние ідеї 1920-х стали реальністю. Прикладом може бути торговий комплекс «Три кити» на Мінськом шосе (виконаний у дусі двадцятих років), багатоаспектний у виконанні елітне житло у Москві інші споруди сучасного мегаполіса.
2. Московський конструктивізм
У самій Москві багато визначних пам’яток, але тільки невеличка їхня частина — будівлі у конструктивістському стилі. Тим часом вони займають особливу увагу у вітчизняної, а й у світову культуру.
Початок уже минулого століття (>1920-1930е роки) — час корінних соціальних змін у країні, і навіть пошуків і експериментів в архітектурі. Саме тоді почали з’являтися численні громадські споруди, зокрема геть нової призначення. Побутові потреби, наприклад, вирішували з допомогою пралень, ясел і дитячих садків, громадських їдалень і фабрик-кухонь. Останні звільняли жінку частково домашньої праці і залучали її до виробничої діяльності. Перше такий заклад було побудовано у 1928 року на Ленінградському шосе у проекті архітектора А. І. Мєшкова. Нині цей будинок перебуває у досить стані, але піддалося значної перепланування. На той час виробництво було оснащено передовим устаткуванням -картофелечистками,овощерезками, м’ясорубками,хлеборезками.Механизация торкнулася як приготування їжі, а й миття посуду тощо. На двох поверхах розташовувалося конвеєрне виробництво обідів, які потім розвозили по заводським їдальням і відпускали додому. Решту помешкань займали їдальня і книгарня. Потужність підприємствасоставляла20 тисяч обідів на добу.
Свій дозвілля радянська людина мав провести в залах для зборів, читальнях і експертних робочих клубах — місцях зустрічі «кращих» людей, залучення їх до нової культурі. Щоб відповідати подібним цілям, знаходяться ці установи були зобов’язані бути багатофункціональними,совмещающими у собі бібліотеки, спортивні секції, зали підтвердження кінофільмів, театральних постановок, проведення зборів тощо. п. І тому вимагалося передбачити можливість приміщень трансформуватися, наприклад, розширити простір залу чи, навпаки, зробити його менше, розбивши сталася на кілька аудиторій з допомогою спеціальних пересувних стін. Відповідно до початкового проекту До. З. Мельникова, виконаного для клубу фабрики «Буревісник», театральну залу мав перетворюватися на басейн.Нирять туди необхідно порівняти з статі, розташованого трохи вища спортивного залу, що під час вистав та кінопоказів служив балконом для глядачів. Сонячні ванни можна було брати участь у солярії на покрівлі вежі будинку. На жаль, басейн не вдалося побудувати, але загалом це була дуже смілива і прогресивна ідея.
У 1927-1929 роках для профспілкикоммунальников у проекті архітектора І. А.Голосова надворі Лісовий постав Клуб імені З. М. Зуєва. Композиція цього будинку побудовано перетині вертикального скляного циліндра сходовому клітини, і горизонтального паралелепіпеда верхнього поверху. У прямокутному обсязі розміщені глядацьку залу на 850 місць, малу залу на 200 місць та приміщення. Клуб неодноразово переробляли і ремонтувати, але зумів й у наші дні зберегти початкову функцію.
Вентиляция клуба
... системы вентиляции клуба. 4.1 Приточные системы. Здание оборудовано тремя разветвлёнными системами механической приточной вентиляции. Первая система запроектирована для всех помещений здания. Для зрительного зала ... мест образования вредных выделений. Исходные данные для проектирования. Назначение объекта: Клуб (со зрительным залом на 400 мест) Район строительства: г. Барнаул Параметры теплоносителя ...
У 1928-1929 роках вулиціСтроминка звели Клуб імені І. У.Русакова длярабочих-коммунальников — перший із п’яти таких закладів, побудованих До. З. Мельниковим у Москві. У плані він являє собою трикутник, вершину якого займає сцена та що обслуговують її приміщення. У центральній частині перебуває партер, а підставу цього трикутника хіба що розгалужується втричі відособленихбалкона-амфитеатра. З допомогою розсувних стін три амфітеатру, за задумом автора, могли або зливатися з партнером, створюючи зал місткістю 1170 людина, або перетворюватися на окремі приміщення. У1990х роках інтер’єри піддали перепланування: знищили бібліотека, натомість відкрили кафе.Нетронутим залишився лише глядацьку залу. Нині Клуб їм. І. У.Русакова займає Театр Романа Віктюка.
На межі20-30х років за замовлення профспілки хіміків До. З. Мельниковим побудували клуб фабрики «Свобода» надворіВятской. За формою будинок була цистерну, невпевнену обабіч монолітними обсягами. Посередині вона поділялася розсувний стіною, яка б ділити приміщення частини — театральний і кінозал. Під партнером передбачалося розмістити басейн, але не було споруджено, зокрема іизза відсутності у цьому ж районі водогону. Зате позаду будівлі розташувався фізкультурний зал.
У 1927 року надворіПлющиха тим самим архітектором і з замовлення тієї самої відомства побудували клуб заводу «>Каучук». Його функція зберігалася до1990х років, коли приміщення було здано у найм. Нині розташовані ресторан, казино, музичний і розважальний центр, офіси. Проведені орендарями переробки спотворили первісний образ будинку, а тому, що реставрацію у ньому будь-коли проводили, можна сказати, що це пам’ятник архітектури перебуває у важкий стан.
Задуматися про реформування самого типу житла нова радянська ідеологія, помножена на квартирне криза, змушувала прогресивні уми, які дійшли висновку, що ідеальний варіант розселення зможуть статидома-коммуни, об’єднувальні «соціалізм щодо одногоздании»[5].
Найстрашніше знамените спорудження такого типу -дом-коммунаНаркомфина наНовинском бульварі, побудований1928-1930-х роках архітектором М. Я. Гінзбургом. Воно вважається прототипом будівель французького архітектора Ле Корбюзьє в Марселі, Нанті й Берліні (>1940-1950е роки).
Це були перші у світі житлове будинок із повний цикл побутового обслуговування.Шестиетажний корпус з 50одно-трехкомнатними квартирами був з’єднаний критим переходом з комунальним корпусом, у якому розташовувалися кухня, їдальня, спортивний зал, бібліотека, клубні кімнати, ясла-сад. Окремо розміщувалися гаражі і пральня самообслуговування. Отже, житло максимально звільнили від «побуту».
Студентськийдом-коммуна архітектора І. З. Миколаєва, розташований надворі Орджонікідзе, будували як експериментальне житло нових типів відповідно до розробками секції типізаціїСтройкома РРФСР з наукової організації побуту. Це було унікальне будинок. Вперше тут було застосованібезбалочние перекриття, ліхтарі верхнього світла, сталевої і залізобетонний каркаси, горизонтальні вікна, відкриті опори під будинком, пласка покрівля. (Пізніше цими прийомами користуватиметься Ле Корбюзьє.).
Причин, почему инженеры — это новые рок-звёзды
... аппараты, способствуя тем самым развитию нашего государства. Задачи.Задачи: 1. Изучить историю возникновения профессии 2. Сравнить качества и способности, которые требует данная профессия с моими качествами 3. Роль профессии инженер на рынке ...
Комплекс складалася з восьмиповерхового спального корпусу коридорною системи на тисячу двомісних кімнат площею шість кв. метрів. Він був з’єднаний (у вигляді санітарного блоку з туалетами, душовими кабінами і медичними кабінетами) з двоповерховим громадським корпусом, у якому містилися спортивний зал, глядацьку залу на 150 людина, креслярський зал на 300 людина, кабінети для індивідуальних занять, і навіть пральня, дитячі ясла на 100 місць, кімнати для гуртків тощо. У 1964 року комплекс передали
