Руда (або звичайна) лисиця – найбільш розповсюджений та широко відомий . Вона також є найбільшим видом роду: довжина тіла 60-90 см, хвоста – 40-60 см, маса 6-11 . У більшості випадків забарвлення спини яскраво–руде, часто з неясним темним визерунком, черево біле, іноді чорне. Забарвлення у тварин з південних районів більш тьмяне. Поряд з типово забарвленими «вогнівками» зустрічаються особини з більш темним хутром: сиводушки, хрестовки, чорно-бурі. Зрідка в природі зустрічаються .
Розповсюдження
Звичайна лисиця розповсюджена вельми широко: в по всій території, північній ( та , , північний ), більшій частині (аж до північної , південного та Індокитаю), в від арктичної зони до північного узберіжжя . В лисиця була і розповсюдилась по всьому континенту, за винятком деяких північних районів з вологим субекваторіальним кліматом. В руда лисиця зустрічається по всій території.
Раніше вважалось, що в Америці живе окремий вид лисиць, але останнім часом його розглядають як підвид рудої лисиці.
Розповсюдження рудої лисиці
Екологія
Забарвлення та розміри лисиць відрізняються великою географічною мінливістю; всього нараховують 40-50 , не беручі до уваги більш дрібних форм. Загалом, при просуванні на північ лисиці стають крупнішими та яскравішими, на південь – дрібнішими та більш тьмяно забарвленими. В північних районах та в горах також частіше зустрічаються чорно-бурі та інші форми забарвлення лисиць.
Описане різноманіття забарвлення та величини лисиці пов’язане з широтою її та великим різноманіттям умов існування в окремих його частинах. Достатньо сказати, що лисиці заселяють, хоч і з різною щільністю, всі ландшафтно-географічні зони, починаючи з та субарктичних лісів аж до та , включаючи в усіх кліматичних зонах. При цьому лисиця водиться не тільки в дикій природі, але й в культурних ландшафтах, а також на околицях міст, в тому числі великих (таких як та ; в лисиці є вельми звичайними на околицях, а іноді з’являються і в центральній частині міста).
Більш того, часом в урбанізованій місцевості лисиця знаходить особливо сприятливе для себе середовище.
В усіх частинах свого ареалу лисиця віддає перевагу відкритій місцевості, а також районам, де наявні окремі гаї, переліски, а такох та , особливо якщо взимку сніговий покрив в них є не занадто глибоким та пухким. Тому з усіх кліматичних зон більше всього лисиць живе в степовій та , а не в лісовій.
Лисиця є звіром достатньо оседлим. У більшості районів їй невластиві регулярні міграції. Вони відомі лише в тундрі, пустелях та горах. Наприклад, одна з помічених в Малоземельській тундрі ( )лисиця була потім вбита за 600 кілометрів на південний захід. Молоді звірі, що розселяються з батьківського лігва, звичайно трапляються на відстані від 2-5 до 15-30 км від нього; рекорд на території України – добича лисиці за 120 км від місця кільцювання.
Робота з обдарованими дітьми
... проявитися на нових етапах. Тому більш доцільно, правильно з психологічної та педагогічної позицій у практичній роботі з обдарованими дошкільниками ... числі загально-інтелектуальна, художня, творча, психомоторна, а також соціальна, які проявляються вже в дошкільному періоді. ... напрямків роботи з виявлення психологічних механізмів, що визначають найефективнішу роботу обдарованих дітей порівняно з їх менш ...
Чисельність лисиць помітно коливається по роках. На її стан впливають такі фактори як кількість , метеорологічні умови, наявність в популяції інфекціїних захворювань. В голодні роки не тільки падає плодючість самок та виживає менша кількість цуценят, але й виникають умови, сприятливі для поширення , які інколи охоплюють великі території. Характерні для лисиць епізоотії – , чума хижаків, .
Лисиця із впольованим гризуном
Харчування
Лисиця, хоч і належить до типових хижаків, харчується дуже різноманітними кормами. Серед їжі, що вона вживає, виявлено більше 400 видів одних тільки , не рахуючи кількох десятків видів . Повсюдно основу її харчування складають дрібні гризуни, головним чином . Можна сказати, що від їхнього достатку та досяжності в значній мірі залежить стан популяції цього хижака. Більш крупні , зокрема , відіграють в харчуванні набагато меншу роль, хоча в деяких випадках лисиці їх цілеспрямовано ловлять, особливо зайчат, а під час заячого мору можуть поїдати трупи. Іноді великі лисиці можуть нападати на телят . в харчуванні лисиці не такі важливі, як гризуни, хоча цей хижак ніколи не впустить випадку піймати птаха, що опинився на землі (починаючи від самих дрібних і до найбільш крупних, наприклад гусей та ), а також знищити кладку або нелітаючих пташенят. Ткакож лисиця може красти свійських птахів, але, згідно до спостережень зоологів, робить це набагато рідше, ніж прийнято вважати.
В пустелях та лисиці часто добувають плазунів. В та північно-східній Євразії лисиці, що живуть вздовж великих річок, сезонно харчуються майже на 100% лососевою рибою, що загинула після нересту. Майже повсюди влітку лисиці поїдають масу та інших . Нарешті, вони охоче використовують для харчування усіляке падло, особливо в голодні періоди.
Рослинні корми – , фрукти, , рідше вегетативні частини рослин – входять до складу харчування лисиць майже всюди, але найбільше на півдні ареалу; втім, ніде вони не відіграють основної ролі в харчуванні виду.
Спосіб життя
Лисиця, що спить на снігу
Індивідуальна ділянка, яку займає пара або сім’я лисиць, має забезпечувати їх не тільки достатньою кількстю корма, але й придатними для влаштування нор місцями. Лисиці риють їх самі, або (що трапляється часто) займають нори , , та інших риючих тварин, пристосовуючи їх до своїх потреб.
Найчастіше лисиці оселяються на схилах ярів та пагорбів, вибираючи ділянки з добре дренованим піщаним , захищені від залиття дощовими, грунтовими та талими . Навіть якщо нора викопана самостійно, не кажучі вже про барсучі, песцові і т. ін., вона звичайно має кілька вхідних отворів, що ведуть через більш або менш довгі тунелі в гніздову камеру. Інколи лисиці використовіють природні сховища – печери, розщілини скель, дупла в товстих деревах, що впали. У більшості випадків (але не завжди) житло буває добре вкрите в густих заростях. Але його демаскують довгі стежки, а поблизу – великі викиди грунту біля входів, численні залишки їжі, екскременти і т. ін. Нерідко на «містечках» лис розвивається пишна сорна рослинність.
Страхование строительства
... індивідуального страхування унікальних об'єктів. Програми системного страхування справді є всеосяжними. Вони можуть включати також страхування будівельної техніки і устаткування (зокрема використовуваних за договорами лізингу) ... виконаного замовлення. Є ще один спосіб розв’язання цю проблему, саме: поставити в обов’язок будівельної компанії страхування можливих ризиків, як і було зроблено, наприклад, ...
Як правило, лисиці використовують постійні сховища лише в період виховання молодих, а на протязі решти року, зокрема взимку, відпочивають у відкритих лігвах в снігу або траві. Але, рятуючись від переслідування, лисиці у будь-яку пору року можуть переховуватись у першій-ліпшій норі, яка зустрінеться в місцях їхнього життя.
[]
Розмноження
Лисеня на камені
Подібно до , лисиця належить до тварин, що розмножуються тільки один раз на рік. Тічка (на території ) в неї проходить з грудня до лютого, і продовжується у кожної самки лише кілька днів. Час гону та його ефективність залежать від погоди та вгодованості звірів. Бувають роки, коли до 60% самок лишаються без потомства.
у лисиць продовжується 49-58 діб. У виводку налічується від 4-6 до 12-13 цуценят, вкритих темно-бурою шерстю. У двотижневому віці вони починають бачити, чути, в них прорізаються перші зуби. Півтора місяці мати годує лисенят молоком, окрім того, батьки поступово привчають їх до звичайної їжі, а також до її добичі. Загалом, з часу гону до остаточного виходу лисенят з нори проходить близько 6-ти місяців. У їх вихованні беруть участь обидва батьки. Підростаючі цуценята рано починають відлучатись від «дому» і часто зустрічаються далеко від нього, будучи ще зовсім невеликими. До осені вони цілком виростають і можуть жити самостійно. Деякі самки вже наступного року починають розмножуватись, у всякому разі, досягають статевої зрілості у дворічному віці. В неволі лисиці живуть 20-25 років, але в природі лише кілька років.
Поведінка
Лисиця, що спокійно пересувається, іде по прямій лінії, лишаючи за собою чіткий ланцюг слідів. Налякана тварина може бігти дуже швидко, галопом або буквально розпласуючись над землею, далеко витягнувши хвіст. З органів чуття у лисиці найбільш розвиненими є нюх та слух; зір розвинений набагато менше, тому, наприклад, лисиця може дуже близько підійти до непорушно сидячої або стоячої людини з навітреного боку.
Лисиця сріблясто-чорної породи на хутровій фермі
Під час гону та просто у стані збудження лисиця видає відривистий голосний гавкіт; самці, що б’ються, пронизливо верещать.
Полює лисиця в різні періоди доби і там, де її не переслідують, зустрічається вдень, причому не виявляючи занепокоєння при зустрічі з людиною. В протилежному випадку лисиця вирізняється крайньою обережністю та дивовижною здатністю переховуватись та збивати зі сліду погоню; саме тому у фольклорі багатьох народів лисиця є втіленням хитрощів та спритності.
Господарське значення
Лисиця має велике господарське значення як цінний хутровий звір, а також регулятор чисельності гризунів та комах. При цьому збиток, який наноситься лисицями промисловій дичині та свійським птахам, є набагато меншим за користь, яку лисиця приносить, знищуючи гризунів – споживачів зерна.
Окрім добичі хутра в природі, лисицю на хутро розводять і в неволі. Наприкінці ХІХ сторіччя було штучно виведено породу сріблясто-чорних (чорнобурих) лисиць. Потім, завдяки , у цієї породи було значно покращена (порівняльно з диким типом) якість хутра, а також на її основі виведено ряд інших хутрових порід: платинова, бакуріанська, дакотська і т. ін.
Причин, почему инженеры — это новые рок-звёзды
... аппараты, способствуя тем самым развитию нашего государства. Задачи.Задачи: 1. Изучить историю возникновения профессии 2. Сравнить качества и способности, которые требует данная профессия с моими качествами 3. Роль профессии инженер на рынке ...
Джерела
«Жизнь Животных», т.7; Москва, «Просвещение», 1989.
«Grzimek’s Animal Life Encyclopedia», 2nd Edition, Vol. 14, 2003.
