Конституційний суд України

Реферат

1. Конституційний суд України: статус, склад та повноваження

2. Форми звернення до Конституційного суду України

3. Порядок призначення суддів Конституційного су

4. Організація роботи Конституційного суду України. Апар, Джерела та література

1. Конституційного Суду України: статус, склад та повноваження

Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завдання його полягає у гарантуванні верховенства Конституції як Основного Закону держави на всій території України.

Його рішення є остаточними: вони не можуть бути оскаржені. Вісімнадцять суддів Конституційного Суду України за своїм складом відображають паритет трьох гілок влади в державі. Об’єктом конституційної перевірки не можуть бути заяви, звернення та інші акти загальнополітичного характеру, що не мають прямого юридичного значення.

Діяльність Конституційного Суду ґрунтується на принципах незалежності та колегіальності, повноти і всебічності розгляду справ, гласності, обґрунтованості прийнятих рішень, рівноправності суддів, верховенства права.

Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки з таких питань:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;

3) доведення конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.

У юридичній літературі зазначається, що тлумачення юридичних норм є сферою суспільної або державної діяльності, яка стосується, головним чином, вироблення у процесі тлумачення конституційно-правової орієнтації в розумінні й обґрунтуванні права. Тлумачення норм Конституції, яке здійснює Конституційний Суд України, нового змісту не породжує, воно примножує розуміння змісту прав та обов’язків і надає йому офіційного характеру. Офіційна інтерпретація в даному разі забезпечує правопорядок у державі *.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

23 стр., 11468 слов

Метрологічна служба України

... інших нормативно-правових актів, організаційної структури, наукової, технічної та нормативної бази з метрології, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань у державі. Державна метрологічна служба (ДМС) ... «Про метрологію та метрологічну діяльність» Метрологічна служба України складається з Державної метрологічної служби і метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і ...

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність правових актів (повністю чи в їх окремих частинах) є:

  • невідповідність Конституції України;
  • порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;
  • перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Більш як половина всіх рішень, прийнятих Конституційним Судом, стосується офіційного тлумачення положень Конституції та законів України. Конституційний Суд вирішив цілу низку вузлових питань правозастосовної діяльності в Україні, зокрема щодо: несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності; дня набрання чинності Конституцією України; змісту права людини на інформацію; права на оскарження у суді неправомірних дій посадової особи; визначення результатів виборів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі; внесення змін до Конституції України; порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України; тлумачення терміна «законодавство»; зворотної дії у часі законів та інших нормативно-правових актів тощо.

2. Форми звернення до Конституційного суду України

конституційний суд звернення

Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (окремих його положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про надання висновку щодо конституційності процедури розслідування розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту.

Конституційне подання має складатися з додержанням певних вимог. Воно має містити:

  • повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання;
  • відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;
  • повне найменування, номер, дату прийняття, джерело опублікування правового акта, конституційність якого оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення;
  • повне обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності офіційного тлумачення;
  • дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріали додаються);

— * перелік документів та матеріалів, що додаються. Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України для забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод Людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Конституційне звернення так само, як і конституційне подання, складається з додержанням певних вимог. Конституційне звернення має містити:

  • прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адресу, за якою особа проживає, або повну назву та місцезнаходження юридичної особи;
  • відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;
  • статті (окремі положення) Конституції України або закону, тлумачення яких вимагається від Конституційного Суду;
  • обґрунтування необхідності офіційного тлумачення положень Конституції або законів;
  • дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб’єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);
  • перелік документів та матеріалів, що додаються.

3. Порядок призначення суддів Конституційного Суду України та припинення їх повноважень

Особливості статусу судді Конституційного Суду України

13 стр., 6454 слов

Звернення громадян

... на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами [2, c.4]. Під зверненнями громадян слід розуміти ... зарубіжних авторів згаданій проблематиці приділяли увагу у своїх роботах Г. Бребан, Ж. Ведель, Е. Ланг, В. Мендель, ... а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення ...

Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.

Суддя Конституційного Суду призначається строком на 9 років без права бути призначеним повторно. Суддя Конституційного Суду при виконанні своїх обов’язків на засіданні суду повинен бути одягнений у мантію, мати нагрудний знак.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної роботи, наукової або педагогічної роботи за фахом не менш як десять років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.

Судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Вступаючи на посаду, судді Конституційного Суду складають присягу на засіданні Верховної Ради, яке проводиться за участю Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України. Вони урочисто присягають чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права і свободи людини і громадянина.

Статус судді Конституційного Суду визначається Конституцією, Законом України «Про Конституційний Суд України» та законами України щодо статусу суддів.

Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при запровадженні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Суддя Конституційного Суду готує питання для розгляду колегією Конституційного Суду та Конституційним Судом, бере участь у розгляді справ. Він має право витребувати від Верховної Ради, Президента України, Прем’єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян. окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Конституційним Судом України та його колегією.

15 стр., 7252 слов

Трубопровідний транспорт України: проблеми і перспективи розвитку

... країни в транзитних поставках газу до 2010 р. і на майбутнє. Нафтопровідний транспорт України включає в себе 12 основних нафтопроводів загальною протяжністю біля 3,0 тис. км. ... лише найбільш ефективним, а й фактично єдиним видом транспорту в Україні для транспортування газу. Загальна протяжність газопроводів України сягає 38 тис. км. Рис.1. З рис.1. видно ...

Ухилення від надання документів, матеріалів, інформації тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з законом.

Суддя має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом прийнято рішення чи дано висновок.

Повноваження судді припиняються у разі:

  • закінчення строку призначення;
  • досягнення суддею шістдесятип’ятирічного віку;
  • неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
  • порушення суддею вимог, що встановлені до судді;
  • порушення суддею присяги;
  • набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;
  • визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
  • подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті. Судді, здійснюючи свої повноваження, є незалежними, підкоряються лише Конституції України та керуються законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду.

Особа судді є недоторканною. Суддя Конституційного Суду не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Судді не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків Конституційним Судом.

Голова Конституційного Суду України та його заступники.

Очолює Конституційний Суд України та організує його діяльність Голова Конституційною Суду, який обирається таємним голосуванням на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України з числа суддів Конституційного Суду не пізніше двомісячного строку з дня, коли посада Голови стала вакантною.

На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду головує один із заступників Голови. Якщо до списку кандидатур на посаду Голови внесено кандидатуру судді, який є головуючим, то на засіданні головує старший за віком суддя, не внесений до списку кандидатур. Спеціальне пленарне засідання вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дванадцять суддів. Відкритим голосуванням затверджується форма бюлетеня для голосування по виборах Голови та форма протоколу голосування.

До списку кандидатур на посаду Голови вноситься будь-яка кількість кандидатів, які дали згоду балотуватися на посаду Голови. Список затверджується на спеціальному пленарному засіданні відкритим голосуванням і оформляється протоколом, який підписує головуючий на засіданні. Для організації та проведення виборів Голови обирається комісія у складі трьох суддів з числа тих, які не балотуються на посаду Голови. Комісія забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування. Після проведення таємного голосування комісія перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси, складає протокол голосування, який підписує голова і члени комісії. Протокол голосування оголошується на спеціальному пленарному засіданні і затверджується більшістю голосів від загальної кількості суддів, які беруть участь у засіданні. Обраним на посаду Голови вважається той з кандидатів, за якого проголосувало не менш як десять суддів Конституційного Суду України.

20 стр., 9597 слов

Газова промисловість України, її регіональні особливості

... УКРАЇНІ 3.1 Головні напрями розвитку газотранспортної системи України 3.2 Проблеми розвитку газотранспортної системи України ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Газова промисловість - галузь паливної промисловості, підприємства якої займаються ...

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Конституційний Суд України» до повноважень Голови Конституційного Суду належать:

  • організація роботи колегій Конституційного Суду, комісій, секретаріату;
  • скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду;
  • розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду відповідно до кошторису.

Докладніше повноваження Голови Конституційного Суду визначені в Регламенті Конституційного Суду України. Так, зокрема, Голова:

  • подає на затвердження суддів Конституційного Суду проект кошторису на кожний наступний рік;
  • подає на затвердження суддів Конституційного Суду план роботи суду на кожний квартал року;
  • скликає чергові засідання Конституційного Суду з організаційних та інших питань діяльності Суду, а також позачергові засідання з власної ініціативи або на вимогу не менше трьох суддів Конституційного Суду;
  • видає розпорядження;
  • призначає на посади радників та помічників Голови Конституційного Суду України, наукових консультантів та помічників суддів Конституційного Суду за пропозицією суддів, заступників керівника секретаріату, керівників самостійних структурних підрозділів секретаріату та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів, кандидатури яких погоджуються на засіданні Конституційного Суду, та їх заступників;
  • присвоює ранги державного службовця працівникам секретаріату;
  • застосовує до працівників секретаріату заходи заохочення та дисциплінарного стягнення;
  • звітує протягом січня кожного року на пленарному засіданні Конституційного Суду про діяльність Суду, а також щоквартально інформує суддів про свою діяльність;
  • представляє Конституційний Суд України у відносинах з органами державної влади України та органами інших держав і міжнародних організацій;

* виступає від імені Конституційного Суду з офіційними заявами

Голова Конституційного Суду України має двох заступників. Вони виконують за дорученням Голови окремі його розпорядження. У разі відсутності Голови або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов’язки виконує заступник, який є старшим за віком.

У разі відсутності обох заступників обов’язки Голови виконує найстарший за віком суддя.

Обираються заступники Голови за його пропозицією на один трирічний строк таємним голосуванням.

Голова Конституційного Суду, його заступники мають право достроково звільнитися з посад, які вони обіймають. Рішення про дострокове звільнення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини конституційного складу суддів.

Звільнення з посади Голови, заступника Голови не позбавляє їх повноважень судді.

4. Організація роботи Конституційного Суду України. Апарат Конституційного Суду України

Організація та діяльність Конституційного Суду визначаються Конституцією, Законом України «Про Конституційний Суд України» та актами Конституційного Суду, що встановлюють організацію його внутрішньої роботи.

8 стр., 3930 слов

Авіаційний транспорт України

... суспільних об'єднань, які сформувались в окремі регіони. Для сучасної України значення транспорту велике, тому що саме транспорт з'єднує різні регіони у єдину країну. В цьому сенсі ... туристів здійснюють засоби Державної національної авіакомпанії "Авіалінії України", а також низка інших авіакомпаній. Технічні засоби повітряного транспорту це летовища, аеродроми, парки для літаків, засоби керування ...

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду здійснює секретаріат Конституційного Суду на чолі з керівником. Положення про секретаріат, його структуру і штат затверджується на засіданні Конституційного Суду України. Керівник секретаріату також призначається на засіданні Конституційного Суду за поданням Голови з числа громадян, які мають право обійняти посаду професійного судді.

Керівник секретаріату, як і судді Конституційного Суду, не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності Конституційного Суду є постійні комісії, які утворюються з числа суддів шляхом відкритого голосування. Конституційний Суд утворює такі постійні комісії:

  • з питань регламенту та етики;
  • з питань бюджету та кадрів;
  • з питань наукового та інформаційного забезпечення;
  • з міжнародних зв’язків.

У разі потреби може бути утворено інші постійні комісії, ліквідовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний та персональний склад.

Діють вони на основі положення, затвердженого Конституційним Судом на пленарному засіданні. Голови постійних комісій призначаються Головою Конституційного Суду на строк своїх повноважень.

За пропозицією суддів Конституційного Суду ухвалою Конституційного Суду на його пленарному засіданні може бути утворено тимчасову комісію Конституційного Суду з числа фахівців відповідних галузей права для додаткового дослідження матеріалів справи. В ухвалі встановлюється строк для підготовки висновку тимчасовою комісією. Конституційний Суд передає тимчасовій комісії матеріали справи для ознайомлення та надає на її запит додаткові матеріали, необхідні для роботи.

При Конституційному Суді утворюється науково-консультативна рада. Склад, повноваження і порядок діяльності науково-консультативної ради затверджує Конституційний Суд.

Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберігаються в архіві Конституційного Суду.

Матеріали справи, щодо яких Конституційний Суд прийняв рішення або дав висновок, зберігаються сто років.

Оригінали рішень та висновків Конституційного Суду зберігаються в архіві безстрокове. Інші матеріали зберігаються на загальних підставах, визначених законодавством України.

Для забезпечення Конституційного Суду нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утворюється бібліотека.

Друкованим органом Конституційного Суду є «Вісник Конституційного Суду України».

В апараті Конституційного Суду є посада судового розпорядника. На нього покладається забезпечення встановленого порядку в залі засідань, він виконує розпорядження лише головуючого. Судовий розпорядник має право робити зауваження присутнім у залі засідань особам, вимагати від них додержання встановленого порядку та вживати заходів щодо усунення порушень. Вимоги судового розпорядника щодо підтримання порядку є обов’язковими для всіх присутніх Судовий розпорядник до початку пленарного засідання та під час перерви інформує службу, що пропускає до залу засідань бажаючих бути присутніми на засіданні, про наявність вільних місць у залі.

35 стр., 17328 слов

Защита прав лиц, содержащихся в следственном изоляторе

... прав лиц содержащихся в следственном изоляторе не обеспечивает должной, регламентированной конституцией защиты и соблюдения прав подозреваемых и обвиняемых. Следует прилагать и поощрять усилия по отмене одиночного содержания в качестве наказания или по ... соблюдение прав подозреваемых и обвиняемых, исполнение ими своих обязанностей, их изоляцию, ... следователя, прокурора или суда, в производстве которых ...

Джерела та література

1. Конституція України.-К.,1996.

2. Коментар до Конституції України.-К.,

Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р. № 422/96-ВР.

4. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого

5. 2002 р. № 3018-ПІ.

6. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р. № 2862-ХП.

7. Закон України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 р. № 22/98-ВР.

8. Закон України “Про органи суддівського самоврядування” від 2 лютого 1994 р. № 3909-ХП.

9. Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність: Збірник нормативних актів / Відп. ред. В.С. Стефанюк. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 352 с.

10. Кримінальний кодекс України.

11. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. Навч. Посіб. За ред. Я.Кондратьєва.-К.:Юрінком-Інтер.,2002.

12. Молдован В. В., Молдован А.В. Судоустрій України. — К., 2000.

13. Колодій А. Принципи права України. — К.: Юрінком Інтер, 1998.

14. Юридична енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія імені М.П. Бажана, 1998.-Т. 1. — С. 131.

15. Мартиненко П. Конституційний Суд України: повноваження у контексті дворічного досвіду (квітень 1997 — квітень 1999 року) // Вісник Конституційного Суду України. — 1999. — № 4. — С. 46-62.

16. Селіванов А. Теоретичні і практичні погляди на тлумачення Конституційним Судом України норм законодавства // Право України. — 1997 — № 10. — С.37-40.

17. Притика Д. Ровесники незалежності //Дзеркало тижня. — 2001. — 9 липня. — № 22.

18. Стефанюк В. С. Верховний Суд, судова влада і правосуддя в Україні // Вісник ВСУ. — 1998. — № 3. — С. 7.

19. Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України // Право України. — 1999.-№5.-С.18.

20. Стефанюк В. Стратегическое направление видержали, тактических оши-бок избежать не удалось // Дзеркало тижня. — 2001. -29 августа. — № 32-33.

21. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і

22. свобод людини і громадянина в Україні // Право України. — 2000. — № 1. — С. 18.

23. Шишкін В. Диспозитивність — принцип судочинства // Право України. — 1999 — № 6. — С. 10-16.

24. Шевчук П. І. Питання про доступність правосуддя та правової допомоги потребує законодавчого вирішення // Вісник Верховного Суду України. — 2000.-№2(18).-С. 39.

25. Стефанюк А Історичний шанс для українського правосуддя // Юридичний вісник України. — 2002. — № 13(353).

— 30 березня-5 квітня.