Інформація, як основний ресурс проекту
Термін «інформація» в середині ХХ століття ввів к. Шеннон стосовно теорії передавання кодів, яка дістала назву «теорія інформації». Наразі зміст цього терміна набув глибшого природничо-філософського значення. Така трансформація у сприйнятті людини поняття «інформація» стала наслідком необхідності переосмислення технологій трансляції та ретрансляції, сприйняття і перетворення того, що має загальну назву — інформація.
Інформацію (від лат. informatio — «повідомляти») визначають як будь-яке повідомлення про будь-що, теоретичні відомості, значення певних показників, що є об’єктами збереження, обробки і передавання й використовуються в процесі аналізу певних (економічних, технологічних, політичних та ін.) процесів, об’єктів чи явищ.
Загалом, коли йдеться про інформацію в докібернетичних системах, деякі автори висловлюють думку про те, що краще було змінити у цьому випадку термін «інформація». Р. Акоф і Ф. Емері зауважують, що К. Шеннон, який запозичив термін «інформація» з праць Хартлі 1928 року, вживав його «переважно в обмеженому (технічному) значенні… Усупереч своїй термінології Шеннон займався тим, що можна назвати кількістю переданих повідомлень, а не кількістю повідомленої інформації»8. К. Черрі висловився ще більш категорично: «В деякому розумінні шкода, що математичні поняття, які йдуть від Хартлі, взагалі були названі «інформацією»9. Щодо того, як називати це явище у кібернетичних, тобто і в соціальних системах, то тут суперечок немає. Дискусії точаться тільки навколо змісту поняття «інформація». Н. Вінер вважав, що «інформація — це позначення змісту, який надходить з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів»10.
Пануючі у закордонних учених точки зору на інформацію добре систематизував Ф. Махлуп:
1) інформація — процес передачі знань, сигналу чи повідомлення;
2) інформацією є поточні дані про перемінні величини в деякій галузі діяльності, систематизовані відомості щодо основних причиних зв’язків, котрі містяться у знанні як понятті більш загального класу, по відношенню до якого інформація є підлеглою;
3) інформація є знання, які передані кимось іншим чи набуті шляхом власного дослідження чи вивчення;
4) інформація є знання про якусь особу подію, випадок чи щось подібне.
З. Коган виділив з усіх визначень спільні моменти. Це чотири компоненти: 1) процес пізнання чогось, про що передається інформація; 2) того, хто передає інформацію; 3) того, хто сприймає інформацію; 4) самої інформації.
Джерела інформації та їх використання в науково-дослідній роботі
... рефератах; сигнальну (вторинну) - інформацію попереднього повідомлення; довідкову (вторинну) - систематизовані короткі відомості в будь-якій галузі знань.Отже, при опрацюванні інформації її можна поділити на дві групи. Первинна інформація - це вихідна інформація, ... інститути та служби науково-технічної інформації, центри інформації, ... кожне нове поняття отримує свій ... аналітичні методи. їх суть - ...
На мій погляд, інформація — це знання, яке передається від джерела до приймача інформації. Актуальною проблемою є вивчення взаємодії та взаємовпливу між інформацією та тим, що її викликає. Справді, якісь властивості неживої природи є потенційною інформацією, але стають нею тільки після того, як про них набуває знання людина. Тут можна погодитися з Ю. І. Черняком, який зазначає: «інформація — це не річ, це й не атрибут речей чи явищ. Говорити про інформацію, яка міститься в якомусь економічному документі, який розглядається сам по собі, так само безпідставно, як і про інформацію, яка міститься в якійсь картині, на яку ніхто не дивиться. Правомірно користуватися поняттям інформації тільки у тому випадку, коли ми маємо справу з системою: більше того, інформація є невід’ємною частиною цієї системи»
2. Основні джерела інформації
Джерело інформації — об’єкт, що ідентифікує її походження. Усе інформаційне середовище поділяють на три типи джерел інформації:
- людина;
- документ;
- предметно-речове середовище.
Людина є ключовою ланкою в системі інформаційних джерел. Використання цих знань на практиці може розкрити велику за обсягом та цікаву інформацію з галузі знань і власного досвіду.
Поняття «документ» використовують нині у двох значеннях:
- документ — матеріальний носій запису із зафіксованою на ньому інформацією для передавання її в часі і просторі;
- документ — юридично закріплений папір, що засвідчує за його власником право на що-небудь, засвідчує будь-який факт.
Під предметно-речовим середовищем розуміють наше з вами оточення. Предмети та речі інколи можуть розповісти не менше, ніж людина. Під час роботи над проектом важливо знати, де шукати потрібну інформацію. У зв’язку з цим розрізняють такі найпоширеніші способи пошуку інформації:
- вивчення бібліотечного каталогу;
- за допомогою пошукових систем в Інтернеті;
- у довідковому апараті лінгвістичних енциклопедій (у них після статті на визначені теми подається список літератури);
- комунікативний — можливість отримати необхідну консультацію вчителя, фахівця з тієї галузі, яка є близькою до теми проекту.
Сьогодні в нашій країні система науково-технічної інформації включає бібліотеки, український інститут науково-технічної та економічної інформації, книжкову палату україни, Інститут проблем реєстрації інформації НаН україни, служби науково-технічної інформації міністерств і відомств, а також деяких наукових установ.
Найдоступнішими для дослідників є, звичайно, бібліотечні каталоги.
Систематичний каталог, як інформаційно-пошукова, система дає змогу швидко зорієнтуватися, чи є в бібліотеці книги з тієї галузі знань, яка цікавить дослідника. Потрібні джерела інформації можна шукати за допомогою звичайних бібліотечних карток, що є у відповідному каталозі бібліотеки (рис. 1), або за допомогою комп’ютера.
Під час роботи над дослідницьким проектом особливо актуальним є питання: «Як шукати потрібну літературу?». Якщо стаття (реферат чи звіт) має суто науковий характер і в ній розглядаються питання результатів проведеного експерименту чи загальні висновки з виконаних досліджень, то в ній, зазвичай, є посилання на інші літературні джерела, списки яких наводяться наприкінці цієї публікації. На такі списки посилань варто звертати особливу увагу, оскільки вони відібрані і згруповані саме навколо тієї теми чи проблеми, яка розглядається в публікації, і, очевидно, стосуються теми вашого проекту.
Вивчення системи роботи вчителя
... Орієнтовний план вивчення системи роботи вчителя № п/н Зміст роботи Форми і методи вивчення Кількість годин Дата Клас Хто вивчає 1 Аналіз об'єктивних даних про вчителя Робота з документами ЗДНВР ... 2 Вивчення навчально-матеріальної бази для викладання предмета Бесіда, аналіз ЗДНВР 3 Відвідування та аналіз системи уроків (назва тем, ...
Тези — це основні положення (думки) тексту, які обґрунтовуються, пояснюються автором. Тези, зазвичай, містять більше інформації, ніж пункти плану. Тому для обмірковування і запам’ятовування тексту складання тез допомагає більше, ніж складання плану на основі прочитаного. Складання тез вимагає детальнішого поділу тексту на окремі частини, ніж у випадку з планом, тому аналіз тексту на основі тез виходить ґрунтовнішим.
Вивчення навчальної, наукової та іншої літератури потребує уважного й докладного обмірковування та обов’язкового конспектування.
Конспект — це ефективний вид запису не лише навчальної, а й наукової інформації. розрізняють такі конспекти, як планові, вільні, текстуальні і тематичні.
Плановий конспект — це вид запису книги за її змістом: заголовками, розділами, параграфами. Такий конспект повністю відбиває структуру книги.
Вільний конспект — це вид запису книги, що об’єднує у своєму змісті переказ прочитаного з цитатами з окремих розділів чи параграфів книги.
Текстуальний конспект — вид запису, що складається з цитат, які відбивають основний зміст книги, ідеї та положення певного параграфа чи книги загалом.
Тематичний конспект — це вид запису, в якому цитати з різних джерел або переказ авторських думок групуються за рубриками, що розкривають зміст тем, з яких складається книга.
3. Технологія пошуку інформації засобами мережі Інтернет
Нині найзручнішим і найсучаснішим засобом пошуку та систематизації необхідної інформації для проекту є Інтернет-ресурси.
Інтернет — всесвітня асоціація комп’ютерних мереж, або, простіше, — всесвітня комп’ютерна мережа (павутина)(WWW).
Серед численних послуг, які надає Інтернет, — доступ до баз даних, де розміщено найрізноманітнішу інформацію. Для пошуку інформації в мережі Інтернет найчастіше використовують інформаційно-пошукові системи. Такими пошуковими системами є: Meta, Ukrnet, Atlas, Google, Рамблер, Яндекс, Yahoo, Excite, Hotbot та ін. Потрібно ввести адресу такої системи (наприклад, www.ukrnet.ua) в адресний рядок програми-браузера Internet Explorer( Google Chrome, Mozilla FireFox, Safari та ін.).
Після цього завантажиться головна сторінка пошукової системи. Потрібну інформацію можна шукати за допомогою ключових слів або за допомогою веб-каталогів.
Як свідчить практика, пошукові системи дають змогу здійснити найповніший пошук у межах заданої теми. робота пошукової системи налічує три етапи. На першому етапі сканується інформаційний простір і збираються копії веб-ресурсів. На другому етапі бази даних, складені за результатами сканування, систематизуються так, щоб у них можна було здійснювати прискорений пошук. А на третьому етапі пошукова система приймає запит від користувача і після цього здійснює пошук у своїх базах та відображає веб-сторінку з оформленими результатами пошуку.
Страхование строительства
... замовників і страховим організаціям, що звернулося в експертну службу по інформацію про цю компанії. Вже почала оформлятися ... залежить від отриманні достовірної, неупередженої і максимально повної інформації про будівельних організаціях — потенційних партнерах. Справді, ... тих, які ставить собі замовник у кризовій ситуації пошуку потенційний партнер — будівельника чи проектувальника. Замовники, ...
Усі пошукові системи Інтернету реалізують кілька алгоритмів пошуку. До них відносять: простий пошук, розширений і контекстний.
Простий пошук. Під час цього пошуку в поле запиту вводиться одне або кілька слів, які можуть характеризувати зміст документа. Із введенням одного слова машина видає, зазвичай, достатньо велику кількість посилань, з яких обрати потрібну інформацію буває досить складно.
Тому простий пошук використовують для знаходження нескладних, однозначних питань чи теоретичних положень.
Розширений пошук. Такий пошук завжди включає запит із групи слів. Під час розширеного пошуку рекомендують зв’язувати ключові слова логічними операторами and (і), or (або), not (ні) тощо. Головна перевага розширеного пошуку полягає в тому, що, зазвичай, записи ключових слів і логічних операторів у різних пошукових машинах або однакові, або досить схожі. Тому, засвоївши один раз прийоми розширеного пошуку, можна ним користуватись де завгодно, переключивши машину в потрібний режим розширеного пошуку.
Контекстний пошук. Пошукові машини, що підтримують цей вид пошуку, видають інформацію, яка точно відповідає ключовим словам у пошуковому вікні. Для цього в більшості випадків ключова фраза має бути взята в лапки.
Інша найпоширеніша послуга, яка використовується в мережі Інтернет, — це електронна пошта (E-mail).
Основна перевага електронної пошти, на відміну від традиційної, полягає в тому, що адресат, якому надсилають інформацію, може перебувати на великій відстані, у будь-якій частині земної кулі, проте відправлений йому лист надійде за кілька хвилин. Головне, аби він був підключений до мережі Інтернет. Причому інформація може бути не лише у вигляді текстових документів, а й у вигляді фото чи відеофайлів.
Ще однією перевагою електронної пошти є автоматичне завантаження тієї інформації, яка вас зацікавила. для цього можна підписатись на певні списки розсилань. Більшість із них влаштовані так само, як і газети або інші періодичні видання. Тобто ви постійно одержуватимете останню інформацію, наприклад про новинки техніки чи технологій у певній галузі. Інші — схожі на дошки оголошень, де розміщена також і реклама різних речей — від техніки до науково-популярних журналів.
Нині поширеними стали автоматизовані файлові сервери, завдяки яким, наприклад, можна одержати відомості про погоду в будь-якій точці земної кулі.
інформація пошук інтернет
Список використаних джерел
1. О.М. Коберник, А.І. Терещук. Підручник «Технології. 10 клас» — В: Літера, 2010 — 35 с.
2. Сайт українських рефератів — http://www.refine.org.ua/pageid-1796-1.html .
3. Вікіпедія — http://ru.wikipedia.org/wiki.
