7.1. Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників пройти стажування протягом не менш як 2-15 змін або дублювання упродовж не менш як шести змін.
Стажування або дублювання проводиться, як правило, під час професійної підготовки на право виконання робіт з підвищеною небезпекою у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці.
7.2. Працівники, функціональні обов’язки яких пов’язані із забезпеченням безаварійної роботи об’єктів підвищеної небезпеки або з виконанням окремих робіт підвищеної небезпеки (теплові та атомні електричні станції, гірничодобувні підприємства, інші подібні об’єкти, порушення технологічних режимів яких є загрозою для працівників та навколишнього середовища), до початку самостійної роботи повинні проходити дублювання з обов’язковим проходженням у цей період проти-аварійних, протипожежних тренувань відповідно до плану ліквідації аварій.
7.3. Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом. У наказі визначається тривалість стажування (дублювання) та зазначається прізвище працівника, відповідального за проведення стажування (дублювання).
7.4. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника.
7.5. Роботодавцю надається право своїм наказом звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менш ніж три роки або переводиться з одного підрозділу до іншого, де характер роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються.
7.6. Стажування (дублювання) здійснюється за програмами для конкретної професії, які розробляються на підприємстві відповідно до функціональних обов’язків працівника і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу).
7.7. Стажування (дублювання) здійснюється на робочих місцях свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі стажування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними обов’язками цих працівників.
7.8. У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:
- закріпити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;
- оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних та аварійних умовах;
- засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси й обладнання та методи безаварійного керування з метою дотримання вимог безпеки праці.
7.9. Після закінчення стажування (дублювання) та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) роботодавця (або керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи, про що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів; у протилежному разі, якщо працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з проти-аварійних та протипожежних тренувань, стажування (дублювання) може бути продовжено новим наказом на термін не більш як дві зміни.
Активні методи навчання на персональному комп’ютери ефективне оволодіння знаннями з питань охорони праці можливе тільки при застосуванні активних методів навчання шляхом багаторазового повторення, усвідомлення і програмування навчального матеріалу. Процес навчання повинен бути цікавим і привабливим, з використанням як текстового, так і графічного матеріалу. Це може досягатися за допомогою персонального комп’ютера з відповідним програмним забезпеченням.
Система активного інструктажу та навчання з охорони праці заснована на програмуванні навчального матеріалу, тобто розподіленні його на окремі логічно завершені оптимальні дози, постановці питань (проблемних ситуацій) перед кожною дозою і контролем засвоєння цього матеріалу.
На рис. 6.1 наведена модульна система навчання з охорони праці.
Рис. 6.1. Модульна система навчання з охорони праці
Процес проблемного програмованого інструктажу і навчання з охорони праці складається з таких етапів:
- постановка проблемного питання (ситуації);
- видача модуля навчального матеріалу;
- показ ілюстрованого матеріалу;
- постановка контрольних запитань;
- одержання відповідей на запитання вибірковим або іншим методом.
перехід до наступного модуля навчального матеріалу при правильних відповідях і повторення тексту при неправильних.
При такій методиці реалізуються переваги індивідуальної форми навчання.
Програмовані тексти інструктажів і навчальних посібників розробляються на підставі чинних програм, стандартів, правил і норм охорони праці. Вони можуть бути використані для інструктажу й навчання працівників як на комп’ютері, так і на контрольно-екзаменувальних машинах або без машинним методом, усним опитуванням.
Активне вивчення вимог охорони праці передбачає поступове переведення слухачів з певного рівня знань на вищий за схемою: знання (здатність пізнання) — розуміння (здатність пояснити, викласти правила, норми) — застосування (здатність використання знань) — аналіз — синтез — оцінка.
Правила та інструкції з охорони праці повинні бути короткими, містити конкретні пункти за розділами: загальні положення, дії робітника перед початком роботи, у процесі роботи, дії в аварійних ситуаціях, дії по закінченні роботи. Заборонні пункти повинні мати пояснення, чому ті чи інші дії забороняються. Доцільно інструкції доповнювати схемами обладнання з указівкою вимог охорони праці до небезпечних вузлів і деталей. Загальні заклики на кшталт «Обережно» слід пояснювати.
Дуже важливо при проведенні вступного інструктажу викликати в особи, яку інструктують, інтерес до отриманої інформації. І, звичайно, тут немалу роль відіграє особистий контакт між інструктором і особою, що інструктується. Адже інструктаж можна провести сухо, суворо дотримуючись тільки програми, а можна провести його в довірливій формі, з численними прикладами, взятими як зі свого виробництва, так і з інших джерел.
Викликаний інтерес до питань охорони праці підштовхує людину до діалогу з інструктором. У процесі таких бесід з’ясовується рівень підготовки працівника до виконання своїх безпосередніх обов’язків, його ставлення до охорони праці.
Останнім часом поширилася модульна технологія навчання з проведення контролю знань та умінь у формі вхідного, проміжного й підсумкового комп’ютерного тестування, а також самооцінки знань та умінь. Увесь навчальний матеріал поділяється на теми (модулі), і перевіряється засвоєння кожного модуля за допомогою розроблених тестів. Тест складається із завдань і чотирьох-п’яти відповідей, одна з яких є правильною, або іншим методом.
Комп’ютерні технології дозволяють також застосовувати авто-екзаменатори для навчання і перевірки знань, а також тренажери для випробування умінь і навичок правильного й безпечного виконання робіт. Ці системи розроблені в НВП «Протек». . Основні вимоги до виробничого освітлення
Для створення сприятливих умов для здорової роботи, які б запобігали швидкій втомлюваності очей, виникненню професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
- не створювати засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
- не створювати на робочій поверхні різних та глибоких тіней (особливо рухомих);
- повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
- не створювати небезпечних та шкідливих виробничих чинників (шум, теплові випромінювання, небезпека уражений струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників):
- повинно бути надійним і простим и експлуатації, економічним та естетичним.
| Значення світла для працездатності та здоров’я людини. Види освітлення
| Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця | Кольори безпеки та знаки безпеки праці | Заходи та засоби захисту від вібрації | Вимірювання параметрів вібрації | Нормування й оцінка природного та штучного освітлення | Основи розрахунку робочого освітлення | Стажування, дублювання та допуск працівників до роботи | Основні світлотехнічні характеристики | Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання |
