Соціальна робота з військовослужбовцями

метки: Військовослужбовцями, Соціальна, Проходження, України, Формування, Поведінки, Людини, Адаптації

o Програма по наданню соціально-психологічної допомоги.

o Розв’язання найбільш актуальних проблем особистісного та емоційного характеру.

o Форми соціальної роботи:

o Соціально-психологічний тренінг

o Комплекс психо-корекційних вправ

o Комплекс діагностичної роботи

o Лекції, які несуть профілактичний та інформаційний характер

o Організація соціальної роботи з військовослужбовцями:

o «Психологічний десант»

o Клуб роботи з допризовною молоддю

o Етапи соціальної роботи з допризовною молоддю.

У мирний час призиваються до лав Української Армії придатні до служби за станом здоров’я і віком громадяни, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років (Закон України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»).

Саме цей вік (18-20 років) вважається одним із надзвичайно складних і відповідальних у плані становлення особистості в процесі набуття молодою особою соціального та професійного досвіду, адаптації та входження її в суспільні життя. Призов молодої людини до лав Збройних сил — докорінна зміни для неї звичайного середовища, порядку існування, відірваність від родини та близьких.

Молода людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває у вакуумі, ізоляції від зовнішнього світу, підпадає під вилив внутрішньо військових як позитивних, так і не рідко негативних чинників. Це все супроводжується великими фізичнимита моральними навантаженнями

Виходячи зактуальності проблеми, програма соціальної роботи з військовозобов’язаною молоддю ставить за мету організацію надання допомоги призовникам та військовослужбовцям у вирішені соціально-психологічних проблем шляхом падання Інформаційних, психологогічних і корекційнихпослуг. При цьому визначено домінуючим індивідуальний адресний підхід та створення системи комплексного впливу на особистість.

Реалізація програми спрямована на вирішення таких завдань:

• зменшення кількості злочинів серед військовослужбовців, а також випадків ухиляння від проходження служби у Збройних силах;
• формування стереотипу поведінки допризовної молоді на усвідомлене проходження строкової служби у Збройних силах України;
• створення комплексної системи соціальної допомоги військовозобов’язаній молоді.

Діяльність програми спрямована на роботу з такими категоріями клієнтів:

• призовники юнаки 18 років, які призиваються на дійсну строкову військову службу;
• військовослужбовці – особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовцістрокової і надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних сил України;
• члени родин призовників та військовослужбовців- батьки, дружини, діти й інші близькі родичі призовників та військовослужбов­ців, а також опікуни й особи, які здійснюють піклування над призов­никами;
• молодь, яка звільнилася із Збройних сил України.

У роботі з військовослужбовцями строкової служби у військових частинах України психологи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді ви­явили, що найбільш актуальними в їхньому середовищі с проблеми особистісного та емоційного характеру, такі, як: емоційне напруження й особистісна тривожність; «скриті» конфлікти; відсутність навичок позитивного вирішення міжособистісних стосунків; психологічна несумісність; проблемаадекватності самооцінки.

Соціальні служби та форми роботи з населенням в громадах

... соціально-культурної діяльності в громаді у зарубіжних країнах одним із пріоритетних напрямів роботи з дітьми та молоддю є створення умов для їх освіти та самоосвіти. Наприклад, в Данії, ... центри в містах Франції, де інтенсивно розвивається такий напрям соціальної роботи як соціально-культурна анімація. ... соціально-педагогічну та соціально-виховну роботу з молодими британцями за різними напрямами і в ...

Досвід роботи спеціалістів центрів демонструє, що найбільш ефективними методами роботи з військовослужбовцями строкової служби є:

• індивідуальне консультування з використанням проективних методик;
• методи релаксації;
• ігрові техніки особистісного росту.

Дані методи ефективні в зв’язку з тим, що використовуються з урахуванням специфіки армійської служби.

Рівень «офіцер — солдат» передбачає, що солдат, як правило, виступає не в ролі суб’єкта спілкування, а в ролі об’єкта спілкування. Його дії практично цілком регулюються наказами, тому що солдат не мас можливості проявити себе як особистість. Для дисципліни це добре, а для розпитку особистісних якостей — не завжди. Підпоряд­кованість у ситуації армійської служби, яка не обговорюється, є також одним із чинників зниження самооцінки особистості. Тому, крімфізичного розвитку, необхідно також розвивати морально-психологічний рівень військовослужбовцівстрокової служби.

Будь-яка міжособистісна взаємодія пов’язана не менше з переда­чею інформації, але й з тим, як вона подається, і як ми її сприймаємо. Не завжди в умовах армійською підпорядкуваннявійськовослужбовцімають справу з тим, що їм до душі. Якщо у них у зв’язку зцим Уявляютьсянегативні емоції, і вони не вміють їх оцінювати, усвідомлювати справжню локальну причину їх появи, не мають навичок спря­мовувати їх у будь-яке русло своєї служби, то рівень емоційної напруги підвищується, причому без контролю свідомості. Критична маса негативних переживань збільшується, і на певному етапі змінюється таким станом,який можна кваліфікувати як погранично психічний. Тому в умовах армії для військовослужбовців важливо розвивати умін­ня оцінювати і регулювати свої емоції, почуття і переживання.

Спілкування за допомогою ігрових технік дає можливість відволікатися від рутинних обов’язків служби, дає заряд позитивних емоцій, знімає емоційну напругу. Повернення до своїх повсякденних обов’язків, до спілкування з товаришами по службі носить якісно інший характер, а саме — крізь призму нового емоційно-позитивного досвіду, що, у свою чергу, опосередковано покращує психологічний клімат у мікрогрупах військовослужбовців.

індивідуальних консультацій

• проблеми особистості — внутрішньоособистісніконфлікти, про­блеми стосунків із оточенням, адаптація до військового колективу, зняття психологічноїнапруги, перевантаження, соціальна ізоляція, підтримання зв’язків із родиною;

• аспекти армійського життя — нестатутні взаємовідносини, про­блеми першого та останнього періодів служби, суїцидальні та гоміцидні наміри;
• сімейні питання — внутрішньосімейні конфлікти, виховання дітей у родині .

Під час індивідуальнихконсультацій психологи ЦСССДМ використо­вують як методи психологічноговпливу, бесіди із елементами переко­нання та навіювання.

Особливості здійснення соціальної роботи в Німеччині на кінець ...

... дослідження: соціальна робота в Німеччині. Предмет дослідження: особливості здійснення соціальної роботи в Німеччині. Мета дослідження: проаналізувати досвід розвитку, організації та функціонування соціальної роботи в Німеччині. Гіпотеза дослідження: ґрунтується на припущенні, що особливості здійснення соціальної роботи в Німеччині ...

групових консультативних занять —

соціально-психологічний тренінг.

Зміст проведених спеціалістами ЦСССДМ соціально-психологічних тренінгів у військових частинах в основному спрямованих на розвиток комунікативних здібностей, сприяння згуртованості військового колек­тиву, стимулювання особистісного зростання, розвитку творчих здібностей, адаптаційних можливостей, безконфліктного,позитивного, конструктивного спілкування, впевненості в собі, зняття емоційної напруги, стимулювання взаєморозуміння у групі, розвиток вербальної та невербальної комунікації, емпатії, попередження конфліктних ситуацій, формування адекватної самооцінки, релаксацію тощо.

пснхокорекційних вправ

діагностичного обстеження, що

лекцій, які несуть

Практична соціальна робота з військовозобов’язаного молоддю пе­реважно реалізується через діяльність консультативних пунктів при військових комісаріатах, військових частинах та під час проведення акцій «Психологічний десант» у військових частинах. Форми і методи соціальної роботи вибираються з урахуванням напрямів роботи, категорій молоді і потреб конкретних військових колективів на основі угод про спільну діяльність, що укладаються між ЦСССДМ та командуванням військових частин, військових комісаріатів.

Діяльність консультативних пунктів.

Завдання соціальної роботи спеціалістів ЦСССДМ на консультатив­них пунктах Ігри військкоматах передбачають: створення банку даних призовної молоді;

• проведення індивідуальних та групових діагностичних, профорієнтаційних консультацій з призовниками для визначення рівня психолого-професійної підготовки до військової служби;
• за результатами діагностичнихдосліджень психологи надають рекомендації До призовної комісії щодо психологічної готовності призовників та військово-профссійного визначення у військових майбут­ньої служби;
• надання індивідуальних консультацій та проведення бесід психолого-педагогічного, правового, профілактичного, інформаційного чи змісту з призовниками та їх батьками;
• проведення тренінгів, лекцій та бесід з призовниками (комунікативні, інформаційні, емоційні) з метою стимулювання адаптаційних можливостей призовників та зняття психологічної напруги;
• проведення соціологічних досліджень з метою вивчення ставлення, рівня сподівань та підготовленості призовників до військовім служби;
• організація постійного листування з військовослужбовцями, які стоять на обліку в консультпункти з метою психологічної підтримки і надання їм інформаційної допомоги («Пошта довіри»).

Робота соціальних працівників консультативних пунктів, що діючі, при військових частинах, спрямована на надання соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної допомоги, як військовослужбовцям строкової служби, так і офіцерам та членам їх сімей.

Розділ 2. Особливості соціально-педагогічних технологій роботи з «дітьми вулиці»

... проведення соціально-психологічних тренінгів, культмасових благодійних акцій, а також надання організаційно-методичної допомоги педагогічному колективу притулку. Спеціалісти ЦСССДМ готують волонтерів до роботи з «дітьми вулиці». Центри соціальних служб тісно співпрацюють з ... з вулиці[10,с.278]. Відповідно реалізуються 5 основних напрямів соціальної роботи. 1. Профілактична соціальна робота. Дитина ...

Соціальна робота консультативних пунктів при військових частинах здійснюється за такими напрямами:

• соціально-психологічна адаптація військовослужбовців строкової служби до умов проходження служби в Збройних силах, від цього стану роботи залежить проходження подальшої служби призовника;
• соціальна профілактика негативної поведінки військовослужбовців, передбачає попередження аморальної, протиправної поведінки;
• соціально-психологічнареабілітація юнаків, які звільняються з лав Збройних сил;
• профілактика алкоголізму, куріння, наркоманії, ВІЛ/СНІДу під час проходження служби;

• правова освіта щодо висвітлення юридичних та соціальних пільг військовослужбовців під час служби і після її завершення.

У роботі консультпунктів наявна як індивідуальна, так і групова форми роботи, в яких практикується проведення бесід, тестів, рольових ігор, аутотренінгів, тренінгових занять, опитувань. При цьому слід зазначити, що проведення такої діяльності має бути систематичним.

Формою соціальної роботи з військово зобов’язаною молоддю є проведення «Психологічного десанту» — виїзду психологів ЦССМ у військові частини та їх підрозділи з метою на дання комплексу соціальних послуг військовослужбовцям та членами їхніх сімей.

Варто відзначити, що, зазвичай, робота у військових частинах проводиться поетапно. Спочатку психологами розробляється загальнийпсихологічний портрет частини, проводиться діагностична частина роботи із застосуванням психологічних методик, далі, відповідно до потреби, профілактично-корекційна робота, спрямована на покращання морально-психологічного клімату у військових підрозділах, гармонізаціїміжособистісних стосунків, сприяння психологічному комфорту військовослужбовців, згуртуванню військових колективів, зміцнення зв’язку з родинами, попередження прояву негативних явищ, станів, зняття психологічної напруги.

Аналіз результатів психологічних десантів, як основних форм соціальноїроботи з військовослужбовцями, засвідчує, що робота психологів у військових частинах сприяє позитивним морально-психо­логічним змінам у військових колективах.

Клуб роботи з допризовною молоддю

Основними завданнями функціонування клубу по роботі з допри­зовною молоддю є:

• формування у молоді почуття любові до України, українського народу;
• підвищення зацікавленості та готовності юнаків до служби в ар­мії;
• наповнення корисним змістом дозвілля і відпочинку молоді, профілактика негативних явищ;
• моральний і інтелектуальний розвиток, фізичний гарт юнаків;
• правова освіта молоді.

Проблемним питанням діяльності клубу є матеріально-технічне забезпечення. Це питання вирішується на підставі угод між військовою частиною і ЦСССДМ, що дозволяє використовувати у роботі клубу технічну базу військової частини, залучати офіцерів до роботи з молодими військовослужбовцями. Тому до роботи з допризовною молоддю залу­чаються також спеціалісти ЦСССДМ, військкомату, тренери спортивної ніколи.

Соціально-економічний розвиток Чехії та Словаччини у XVIII столітті

... протікання соціально-економічних процесів в Чехії та Словаччині в контексті ... робота А.Кліми „Мануфактурний період в Чехії", в якому була показана специфіка складання загальнонаціонального ринку Чехії. В праці Ярослава Пурша „Промислова революція в ... представлена в працях „Історія сучасного світу: соціальна і ... Чехії та Словакії. В наступні роки перші роботи узагальнюючого характеру: „Історія Чехії" ...

Форми роботи з допризовною молоддю добираються залежно від актуальних проблем:

• фізична підготовка юнаків під керівництвом тренера спортивної школи;
• психологічна підготовка юнаків до служби в армії, що здійснюється психологом ЦСССДМ у формі тестів, тренінгів, рольових ігор, бесід, лекцій;
• бесіди про особливості військової служби, що проводяться офіцерами військової частини;
• заняття по вивченню законодавства про військову службу, забезпечення правового захисту і підтримки допризовної, призовної молоді, військовослужбовців та членів їх сімей, проводяться спеціалісті) ми центру, військкомату;
• попереджу вально-профілактична робота з молодими людьми (профілактика СНІДу, ВІЛ-інфекції, наркоманії, алкоголізму, суїциду).

Окрім спеціалістів, до зустрічей з молоддю залучаються юнаки, які проходили або проходять військову службу, що дозволяє окреслю­вати переваги та труднощі військового життя.

Перший етап

• соціально-психологічне вивчення особистості призовника,

Соціально-психологічне вивчення особистості військовослужбовця проводиться спеціалістами ЦСССДМ, які працюють при військкоматах і призовних пунктах, і полягає у вивченні певних якостей особистості:

морально-вольові

військово-професійна

• особливості спілкування і поведінки в колективі (колективізм, товариськість, лідерські схильності, організаторські та педагогічні зді­бності, скромність і доброзичливість, ступінь конфліктності та інше).

Робота по вивченню особистості військовослужбовця передбачає вирішення кількох важливих питань. З цією метою використовуються різні методи:

Аналіз документів

спостереження

ан­кетування

Біографічний метод.

Основними компонентами інтерпретації (обробки) біографічного матеріалу є:

• виявлення факторів розвитку даної людини (середовище розви­тку власної діяльності людини та ін.);
• виявлення індивідуальних фаз життєвого шляху;
• аналіз структури факторів у кожній фазі;

• виявлення зв’язку між фазами індивідуального розвитку люди­ни.

Орієнтовна анкета –

• особистої, тобто спрямованості на себе, коли має місце перевага мотивів особистого благополуччя, прагнення до лідерства, престижу;
• колективістської, тобто спрямованості людини на взаємні дії, коли вчинки людини визначаються потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі;

— ділової, тобто спрямованості на завдання, відображає перевагу мотивів, породжених самою діяльністю, захопленням процесом діяль­ності, безкорисливе прагнення до знань, до оволодіння новими навичками і вміннями.

Психодіагностичні методики,

вивчення рівня самоконтролю;

• визначення ціннісних орієнтацій особистості;
• оцінки комунікативних і організаторських схильностей (КОС-КОР);
• визначення типу поведінки особистості в конфліктній ситуації;
• визначення тенденцій поведінки особистості в групі.

Індивідуальна співбесіда.

Спеціалізовані соціальні служби за кордоном

... соціальні служби: центр соціально-психологічної допомоги молоді для надання методико-педагогічної допомоги молоді, що переживає ... СД молодим сім'ям є: термінова соціальна допомога сім'ям; допомога сім'ям, що ... здійснюють культурно просвітницьку роботу. Особливу роль відіграють спеціалізовані соціальні служби в захисті ... пенітенціарних закладів і займається перш за все консультаціями зеків, а також ...

Окрім роботи консультаційних пунктів при військкоматах, спеціалісти ЦСССДМ про­водять роботу з допризовною молоддю і при­зовниками в школах, професійно-технічних училищах, технікумах, на збірних пунктах. Напрями та форми такої роботи такі:

• правова освіта молоді (лекції «Військові обов’язки», «Закон і служба в Збройних силах», «Права військовослужбовців у військовому статуті» тощо);
• підвищення ефективності військово-патріотичного виховання до­призовної молоді (зустрічі юнаків з ветеранами Великої Вітчизняної ні й н й, учасниками бойових дій тощо);
• активізація особистіних інтересів (організація ігор КВК між командами шкіл і військових частин);
• висвітлення питань роботи з призовниками та військовослужбовцямиу молодіжних радіопередачах, пресі тощо.

Адаптація до військової служби.

опитування

• для новобранців «Проблема адаптації молодого поповнення» (АМП-1.95);
• для військовослужбовців І і II періодів служби (МП-2);
• для солдатів та сержантів (БП-1.95);
• для солдатів та сержантів «Стан морально-психологічноїпідго­товки солдатів і сержантів строкової служби у з’єднанні (частині)»;
• для членів сімей військовослужбовців «Соціально-правовазахищеність військовослужбовцівта членів їхніх сімей у з’єднанні (частині) та заходи щодо її посилення».

Обробка результатів опитування дозволяє визначити основні проблеми та негаразди, які турбують військовослужбовців,а саме: прояви нестатутних взаємин, рівень військової підготовки, ставлення офіцері до виконання своїх обов’язків, рівень задоволення умовами життя і відпочинку тощо. Результати опитування доводяться до керівництва військовою частиною, що має сприяти поліпшенню умов проходження військової служби молоді, усуненню негативних явищ у колективі.

Діяльність щодо адаптації військовослужбовців до умов прохо­дження військової служби є досить довготривалим процесом (від 2 до 7 місяців).

Перший її етап передбачає проведення загальної діагности­ки особистості солдата на визначення готовності до проходження ним строкової служби та контролю за процесом адаптації до неї, а саме: особистісних якостей, емоційно-вольової сфери, пізнавальних власти­востей.

Водночас за отриманими результатами з числа військовослужбов­ців визначаються групи ризику, з якою в подальшому проводиться ін­дивідуальна робота, та формуються групи для корекційної роботи з метою налагодження спілкування в колективі, зняття психологічної напруги, сприяння згуртованості команди, сприяння особистісному ро­сту тощо.

Одним із напрямів роботи з військовослужбовцями є падання соціально-психологічноїпідтримки в адаптації до військової служби. Оп­тимально ця робота може здійснюватися під час проведення соціально-психологічних тренінгових занять, що сприяє розвитку рефлексії і конструювання процесу спілкування у військовослужбовців строкової служби на стані адаптації.

Тренінгові програми щодо адаптації молодого поповнення до вій­ськової служби мають вміщувати такі моменти:

• адаптація нового поповнення до військової служби;
• навички конструктивного спілкування;
• згуртування військового колективу.

Визначення соціально-психологічного клімату в колективі.

В умовах військового колективу формування Соціально-психологіч­ногоклімату окремих груп і військової частини в цілому має важливе значення, оскільки цей чинник безпосередньо впливає на самопочуття і рівень бойової підготовки військовослужбовців. Вирішальним чинни­ком формування стосунків у колективі є позиція командира стосовно підлеглих, рівень вміння командного складу впливати на формування стосунків у військовому колективі.

Типи сімей, особливості соціальної роботи з різними типами сімей

... догляду, соціальної допомоги. Успішність соціальної роботи з молодою сім'єю забезпечується завдяки ... проживання й вік дитини: молоді сім'ї, сім'ї з дітьми певного віку, ... адекватної соціально-психологічної допомоги соціальної служби у підтримці та подоланні ... робота соціального робітника з неблагополучними осередками суспільства. Соціально-педагогічний патронаж заключається у спілкуванні з людьми, які з ...

Враховуючи специфіку військових взаємин: певна ізольованість від суспільства, підпорядкованість підлеглих керівництву, чітка регла­ментація стосунків тощо, визначення рівня задоволеності людини від належності даному колективу — це можна розглядати як основний кри­терій успішної адаптації молодої людини до військового колективу, формуваннядоброзичливих стосунків між військовослужбовцями.

Діяльність спеціалістів ЦСССДМ щодо вивчення соціально-психоло­гічного клімату військового колективу стосується двох напрямів діаг­ностики: взаємин військовослужбовців між собою; командирів і підлеглих різного рівня. Саме на визначення цих двох позицій спря­мовані психодіагностичні методики, що використовуються в практичній роботі з військовослужбовцями:

• вивчення міри задоволення людини від приналежності даному колективу;
• вивчення соціально-психологічного клімату в колективі;
• оцінка морально-психологічногоклімату взводу або роти

Аналіз причин грубих порушень у підрозділі, частині.

Важкий психологічний стан, в якому опиняється військовослужбо­вець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків: формування позастатутних відносин, суїцидальних вчинків, втечі з військових частин.

Діагностика причин, які спонукають військовослужбовців до по­рушення військової дисципліни, що базується на результатах опитування різних категорій військовослужбовців, спрямована саме на виявлення негативних чинників, які провокують тактику поведінки військовослужбовців, що дозволяє провести корекцію умов армійського життя з метою зменшення ризику порушень у подальшому:

• анкета для виявлення військовослужбовців, потенційно спромо­жних залишити частину (СЗЧ-4);
• анкета для всіх солдатів і сержантів (СЗЧ-1);
• анкета для тих, хто вже самовільно залишав частину (СЗЧ-2);
• анкета для військовослужбовців, які відбувають покарання у дисциплінарномубатальйоні за ухилення від військової служби (СЗЧ-3);
• анкета для військових, які припустилися нестатутних взаємосто­сунків (НУВ-2.95);
• анкета з проблем викорінювання нестатутних взаємин в армії (НВО-К-1).

Результати опитування дозволяють визначити основні причини по­рушень у військових частинах і спроектувати соціальну роботу у військовій частині на усунення причин.

Профілактика суїцидальних проявів.

виявлення групи суїцидального ризику;

• орієнтація командування підрозділу у вирішенні проблеми про­філактики суїциду;
• оптимізація позитивної спрямованості, емоційних факторів середовища та життєдіяльності;
• формування переконаності у вищій цінності людського життя, у принциповому подоланні перешкод;
• проведення психологічних та психопрофілактичних заходів;
• виявлення і вирішення суїцидогениих ситуацій;
• індивідуальна бесіда з військовослужбовцями, включеними до суїцидогенних ситуацій;
• допомога у подоланні перешкод, вирішення суперечностей. Кваліфіковану допомогу щодо більш глибокого вивчення клієнта

можуть дати медичні працівники. Проводячи амбулаторні прийоми, постійно спілкуючись з усім особовим складом, військовий лікар має можливість систематично спостерігати за поведінкою солдатів і матросів строкової служби, відзначати їхні особливості і виявляти їх причини або інших відхилень в їхній поведінці.

Вивчення системи роботи вчителя

... годин Дата Клас Хто вивчає 1 Аналіз об'єктивних даних про вчителя Робота з документами ЗДНВР 2 Вивчення навчально-матеріальної бази для викладання предмета Бесіда, аналіз ЗДНВР 3 Відвідування ... із різним рівнем успіш­ності; в старших та молодших кла­сах - для виявлення вміння вчи­теля враховувати вікові особли­вості учнів під час вибору тих ...

Багато потрібних даних можна отримати завдяки листуванню з батьками, зі школою, підприємствами, військкоматами. Достовірність методики підвищується завдяки розширенню джерел інформації і способів вивчення особистості.

Обов’язковою складовою роботи з профілактики суїцидальних проявів серед громадян обов’язковою є профілактична бесіда, необхід­ність якої виникає з моменту виявлення клієнтів, які перебувають у передсуїцидальному стані.

Для запобігання спроби самогубства важливо вчасно встановити з особою, яка потрапила у біду, людяний, довірливий контакт, вступити і ним у товариське спілкування.

Бесіди з клієнтом, який перебуває у стані психологічної кризи, справа дуже тонка, специфічна і потребує старанної попередньої підготовки. Така бесіда складається кількох послідовних етапів, кожний з яких має своє специфічне завдання і передбачає використання специ­фічних прийомів, про що йшлося вище.

Військово-патріотичне виховання молоді, підготовка призовної мо­лоді до проходження служби у Збройних силах України, соціальна адаптація військовослужбовців строкової служби, профілактика нега­тивних явищ у військовому середовищі, сприяння змістовному дозвіл­лю військовослужбовців, адаптація молодих людей, які звільнилися з лав Збройних сил, до цивільного життя, є на сьогодні актуальними аспектами в системі реалізації соціальної молодіжної політики.

Соціальна робота центрів соціальних служб для молоді з призов­ною молоддю, військовослужбовцями та членами їхніх сімей є комплекс­ною та інтегративною. Водночас із вирішенням специфічних проблем, пов’язаних із проходженням молоддю військової служби, соціальні працівники впроваджують систему заходів соціальної профілактики негативних явищ (схильності до девіантної, адитивної, деліквентної поведінки, розповсюдження хвороб, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ/СНІДу), злочинності та правопорушень, пропагують здоровий спосіб життя, вирішують питання змістовного відпочинку, дозвілля, вторинної зайнятості допризовної та призовної молоді, військовослуж­бовців та юнаків, які звільнилися з лав Збройних сил, надають психолого-консультативну, інформаційну допомогу військовозобов’язані! молоді та членам їхніх сімей, а також науково-методичну та практичну допомогу офіцерам з питань виховної роботи.

Список використаної літератури:

1, Закон України «Про загальний обов’язок і військову службу»

2, «Технологии соцыальной работы», под. ред. Холостовой, Инфра-М, Москва, 2003 год.

Соціальна робота в Швеції

... року, в який система допомоги бідним, регулюється законодавством, виникла в Швеції, залежить, в деякій мірі, ... в основному, в США. У ті часи соціальна політика обмежувалася, більше або менше, наданням допомоги бідним. Типовим одержувачем такої допомоги ... в місцях тимчасового проживання. У кожному муніципалітеті за соціальне обслуговування відповідає комітет соціальної допомоги. Робота ...

3, «Соціальна робота: технологічний аспект», творчий колектив, Київ, 2004 рік.